Спи кохана, моя доне, бо вже пізній час,
Нагулялися і втома вже долає нас,
Понесе тебе на крилах ночі чорний птах
І покаже тобі диво у чарівних снах.

Ти зустрінеш вірних друзів й лютих ворогів,
І почуєш тихий голос неземних світів,
Спи, принцесо, обіцяю, як місяць зійде
По дорогах дивокраю принц тебе знайде.

Не хвилюйся, серце знає, чом воно болить,
Все несправжнє роспізнає за єдину мить.
Не сумуй, як хтось спитає: «Де твоя сім’я ?»
Бо з тобою всюди буде пісенька моя.