Вірш без назви

Неважливо, що ти не заходиш
до мене в кімнату,
Бо з думок вже давно ти уперто,
уперто не йдеш.
Це жахливо. Тому що не відаю,
як тебе звати,
Чи надовго до мене, яку любиш
каву, авжеж.

Все при ховуєш. Так, я погоджусь,
на це є причини,
І я впевнений також, що в тебе
їх більше за всіх.
Ти зі мною. Зі мною! Зі мною,
а не з Аль Пачіно!
Чи це я з неземною тобою,
розгублений псих.

Сотні рембрандтів та тисячі
леонардо да вінчі
Я найняв на eBay, і вони
малюватимуть сни.
Як не впораються -
невибагливо всіх покалічу,
Або, хочеш - сама їх подалі
усіх прожени.

Неважливо, що ти не заходиш
до мене в кімнату,
Бо з думок вже давно ти уперто,
уперто не йдеш.
Тільки так без кінця і без краю
не може тривати.
А найкраще є те, що усе це
і ти знаєш теж ;)

04/02/12

Комментарии 2

unrrnnJslpyux
unrrnnJslpyux от 14 февраля 2012 22:49
I establish foremost place accutane i exhort
unx
unx от 14 февраля 2012 23:33
Гарний вірш
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.