КОСТЕНКО ГЕННАДІЙ (ЮРІЙ ОШ)

Оповідання

Перед Новим роком у магазинах викинули дешеві курячі яйця, і городяни поспішали запастися на свята майже дармовим смачним продуктом. От і біля цього екомаркету уздовж вулиці виросла величезна черга. Хоч морозу й не було, але від довгого стояння люди переступали з ноги на ногу. Як водиться, у черзі точилися усякі розмови, іноді навіть з суперечками, а напроти автостоянки вирували справжні політичні пристрасті. Якась дебела, ще доволі молода, жінка у кролячій шубі завзято розпатякувала:

– Ну, що там наша опозиція? Як вирячить лупаті зіньки отой націоналіст – дивитися страшно! Та й інші його двоє побратимів не кращі за нього.

Розмова набирала мітингового характеру. Раптом до тієї жінки підступив пристаркуватий чоловік у куфайці й кашкеті, з-під якого вибивалось посивіле волосся, і, злегка примруживши очі й гасячи посмішку, звернувся до неї:

– А от, якщо ближче до діла, скажіть мені, люба дамочко, коли б вам трапилась нагода переспати з нашим батьком, плюс оту опозиційну трійцю, кого б ви вибрали?

Жінка спершу обурено зиркнула на чоловіка, потім, відверто засміявшись, мовила:

– Ну, ви й скажете… таке, що й на вуха не напнеш!

– Та що там не напнеш, – підморгнув їй раптовий співрозмовник. – Ви жінка, бачу, зі всіма огрядними достоїнствами. А в житті усяке буває… Уявіть собі, випала вам така змога… Ну, отого плюгавенького можна не брати до уваги, бо важко навіть уявити вас… з ним… Тож залишаються троє – батько й двійко опозиціонерів. То кого б ви з них все-таки вибрали?.. Мені здається, отого банькатого, бо ви до нього небайдужі. Чи не так?

– Тю на тебе, чи ти здурів? Та він же мене заріже! Це ж хуліган! – зарепетувала жінка, аж зашарівшись.

– От бачите, я таки вгадав – ваше серце схильне якраз до хуліганів, тому що вони злі, в тому числі і в коханні, – проказав чоловік і, відступаючи від ошелешеної жінки, вже звертаючись до черги, додав: – Отож, вельмишановні, саме оце і є причиною того, що в нас при владі хулігани. Бо жінки їх люблять і голосують за них на виборах. А оскільки жінок у нас більшість, як співається у відомій пісні – «потому что на десять девчонок по статистике девять ребят», то й виходить отака хіромантія. Отже, любі друзі, у всіх наших негараздах винувата оця статистика.

У черзі засміялися, а одна бабця, витираючи сльози од сміху, сказала:

– Біда та й годі! Мужики дурощами маються, а жінки винуваті. Це як у тій приказці: – Хто в клуні наробив? – Невістка. – Та її ж давно вдома нема. – Ну, то й що? Зате он її халат висить…

Повеселіла черга просувалася за новорічними яйцями.