МРІЇ ГІББОНА.
Ось і у нас в мавпятнику один гіббон так мріє еволюціонувати в українця! Вже і сало їсти навчивсь. І портрет Бандери в нього є, і Шевченка. Діло за малим – українську свідомість десь дістати.
Минають дні, а еволюція стоїть на місці. Ми гіббону кажемо:
- Може тобі краще в китайця, або пігмея еволюціонувати? Воно якось зручніше.
- Ні! – каже гіббон. – я твердо вирішив – тільки в українця!
А в гіббонів, коли є мрія, вони не зупиняються. Давиться салом, а їсть!
А третього дні якійсь свідомий йому вишиванку приніс. От радісті було! Гіббон у вишиванці і так пройде! І так покрасується! Усі мавпи пригають!
Вишиванка мало того, шо йому пасує і сидить на ньому гарно.
Вишиванка - то як гасло "Назад до природи!" Саме для гіббонів. Нам один ерудований орангутанг про це так повідав:
Одяг - це символ. Коли Петро І обряжав своїх вельмож у камзоли, то тим підкреслював шлях до європейського знання і технологій. Аналогічно так робили японці в "революцію Мейдзі" (середина ХІХв.).
Коли комісари обряжались в шкіряні куртки, тодішню уніформу автомобілістів і авіаторів, самих передових технічних військ, цей вибір казав:"Ми техніки, індустріали, ми спрямовані у майбутнє!"
Коли Сталін повернув погони в армії, він казав світу, що його Червона Імперія не тільки не гірше царської, а в дещому і її наслідник.
А одяг свідомих у вишиванки позначає:" Ми зав"язали з клятою індустрією і йдемо назад, до природи - на ХУТОР". Апофеоз хуторянства!
Так куди ж ітти гіббону? Як казали в старій Галичині "Свій до свого по своє".
І вперед в українці! За малим залишилось, за нац. свідомістю. А її без космічного розуму ніде не візьмеш. Ото і сидимо, чекаємо. Ніхто вільного космічного розуму не зустрічав?

Слава бананам!

ЯК СТАЮТЬ СВІДОМИМИ.
Вдягнув гіббон зрання вишиванку. Крутиться. І так повернеться, і так пройде. Мавпочки біля нього зібрались, зиркають, язиками цьокають. А тут і відвідувачі підійшли.
- Слава Україні ! – рявкає гіббон.
- Бананам слава! - мавпочки назустріч кричать.
Усім весело. Купка бананів, що відвідувачі кладуть, зростає. А коли він шмат сала у рота взяв та зубами хрясь! – оплески по всьому мавпятнику. Гіббон їх приймає, раскланюється... Приємно бути українцем!
Але с кожною годиною, дивимось, гіббон все сумнішає та сумнішає. А потім каже:
- Ні! Щось не те. Не по собі якось. Дивляться не як на українця, а як на мавпу в вишиванці. Прискорбно. І як цю кляту свідомість розбудити?
Точно. Яке українство без свідомості? І яка свідомість без космічного розуму? А тут і він на спогад. Пролітав собі біля нашої планети, втомився, мабуть, і в наш зоопарк перепочити спустився.
- Так, - каже. – В чому проблеми в мавпячої спільноти?
Ми йому, як змогли, розтлумачили.
- Добре, - каже космічний розум. – Вирішу я вашу проблему, мені це запросто! Але хай і гіббон мені сам допоможе. Шановний, як по-твоєму, у чому головна риса свідомості?
- В любві до України, до українців...
- Ні! Це само собой. Але не головне. А ну, гамадрил, вліпи йому стусана за невірну відповідь!
- Бац!!!
- Ой-ой! – заскиглив гіббон.
- Боляче? А хто винен? Відповідай!
- Ну, дурість моя, - каже гіббон
- Відповідь не приймається.
- Гамадрил винен, зараза! Така лапа тяжка! Ото погодь, поквітаємось!
Але і ця відповідь здалася невірною. І почав гіббон скаржиться на свою самовпевненість, долю, на клітину вузеньку, що від гамадрила не втечеш, на дирекцію зоопарку, що такі клітини ставить, на сам зоопарк, на місто і його голову, на слонів і носорогів з-за яких бідним мавпам і погуляти ніде.
- Не те, не те... – повторює космічний розум. - Думай гіббон, думай, якщо хочеш свідомість мати. А то я далі полечу.
А гіббон і далі щось лопоче... Морда розчарована, видно, вірної відповіді ніяк не відшукає... І тут раптом його осенило! Очі блищать, рота до вух розтягнув!
- Росія винна, Росія! – викрикнув гіббон. – І ще москалі! Ось який я молодець, здогадався!
- Все! – каже космічний розум. – Дозрів! Вловив основну суть! Поздоровляю з обретінням свідомості! Далі все само як по нотам розбудується. Мені тут, майже і робити вже нічого... Прощавайте, далі полечу!
З того часу, як став гіббон свідомим, все в нього змінилось і пішло як по маслу. Сторожа запиячили? То Росія на таможні фортелі вибрикує, як з таких новин не зап’єш!? Пайку дирекція недодала – то кляті москалі ціну на газ взвинтили, економити вимушують! А коли в нас макаки пересварились – то теж ясно, без москальської руки тут діло не обійшлось! Ось коли вступить Україна в ЄС, відразу Брюссель прийде, порядок наведе!
А щоб дорогоцінну свідомість не загубити, поставив собі у клітину гіббон картинку з Кремлем. Як тільки прокинеться – зараз же починає на неї ричати, плюється, кулаками погрожує клятим москалям!
До гіббона почали і гості з «Свободи» приходити за консультацією.Завжди з бананами! Все він їм розтлумаче, по полицям розкладе. Задоволені, на гіббона поважно дивляться, дякують за поради. А нещодавно гіббон і сам заяву до вступу в «Свободу» подав. Каже, обов’язково на слідуючих виборах буде балотуватись.
Отак і живемо.
Слава бананам!

***

В мавп давно одне свербить питання,
Не виходить зовсім із голів,
Не згасиш бананів поїданням -
Чому так багато москалів?

Мабуть їх побільше ніж гориллів.
Шимпанзів, та навіть і макак.
Це цікавить мавпяче суспілля –
Звідки узялись вони і як?

Щоб приносить лихо українцям:
Їх на це призначив Сатана -
Довго підбирав таких злочинців
І плодитися навчив сповна!

Інші богообрані народи,
Українці перші серед них,
За віка терпіли всі незгоди
Від оціх пекельних москалів.

Розпрямляє шию Україна,
До Європи напрямок бере,
Буде із Європою єдина.
Ще не вмерла, мабуть не помре!

Мавпи теж бажають до EAZу*
І підуть упевнено, без слів,
Лиш одна умова є відразу –
Щоб там не зустрілось москалів!

* Європейська ассоціація зоопарків.

ЖАГА ДО ТРИБУНИ.

Ми такі невдячні
До тваринних дій.
У клітині плаче
Мавпа в самоті.

В розпачі надії.
В чим печалі суть?
Мавпу люди злиї
В Раду не беруть.

Не беруть гориллів,
Не беруть макак,
Навіть гамадрилів
Не беруть ніяк.

Мавпа в депутати
Хоче, не дива,
Щоб їй захищати
Мавпячи права.

Доля ще всміхнеться,
Мавпочка, повір!
В Раду ще прорветься
З зоопарку звір!

Радісну картину
Ще змалює Бог.
Мавпу ще зустріне
Лідер Тягнибок.

Поряд Михальчишин,
Пані Фаріон
Мавпі лапу тиснуть:
«Бийся за закон!»

Мавпа з ними в Раді
Буде засідать,
Хай там всі пихаті –
Мавпу не злякать!

Надавити кнопку,
В бійку і в бойкот –
Мавпа все второпа,
Бо ж не бегемот!

Від речей гарячих
Мікрофон пала -
Мова горилляча
Ллється до залА!

Всі уважні лиця,
Слухать кожен рад –
Ось з*явився міцний
Новий депутат!

Звідкіля? З «Свободи»!
Зрозуміло все!
Мавпа від народу
Слово принесе.

Слово депутатське
Міцне як закон!
Проросійських фракцій
Ще здригнеться трон!

Бач, хотять у вічність?
Досить керувать!
А харизматичність
Мавпі не займать!

Революціонність
Мавпячих ідей
Здійме мілліони
Масс простих людей!

Люди, якщо в темі
Мавпа – все буде!
Вас на злам системи
Мавпа поведе!