Виталий Меланич (1946-2021)
Ти шо дурак?
-Василю, ти куди?
-Запитав його Макс,бачачи як той мандрує до зупинки.
-Та поїду в центр, пройдусь по «сотні»,-відповів Василь(Кіт), треба купити батарейки на часи, та й побачити декого.
-Я з тобою, зажди, скажу батькам,-і Макс швиденько побіг до під*їзду .
Через деякий час вони йшли до зупинки.
-І далеко ви зібралися?- запитавЛом (Микола Ломаненко), коли вони проходили біля нього.
Лому було двадцять років, ніде не вчився , ніде не працював і весь день нудьгував чи то біля телевізора , чи то біля комп’ютера, лише ходив на секцію по карате.
- В центр, прогулятись,- відповів Кіт.
- І я з вами,-сказав Лом, і вони втрьох підбігли до автобуса. Збиралися завжди просто так, ходили аби «убити» час, коли у когось були гроші, балувалися пивком, підливаючи горілку баби Насті.
Місце зустрічі -сквер по вулиці Ковпака. Пили пиво на розстеленій газеті.
Будівельники, коли будували дім, в скверику поставили стіл з двома
лавками, у ярку туалет. Стало зручніше пити пиво, та й так багато хто приходив сюди просто посидіти у холодку від дерев.
- У Ольги завтра день народження, запрошує,-сказав Макс.
-Підемо, завтра - субота,а чого ні, -відповів Кіт. Треба купити подарунок,
що їй купимо?
- Я бачив на ринку червоні буси, вона їх хотіла, та й винця докупимо, - сказав Макс.
На тому і порішили. Якось швидко скупились, позаглядали і поїхали додому.
- Давайте по пивку, - запропонував Макс, у мене є гроші. Купили, посиділи в скверику за столом.
- Збігаю до туалету,- промовив Кіт піднімаючись, поруч гралися дві мами з малими.
– Не ходи,- сказав Лом, я вчора був без настрою і розбив його - один чоловік , неначе з села, зняв двері і увіз «москвичем», а я підійшов і подумав:
- Для чого йому без дверей стояти, і розбив ногами, потренувався, будівельників вже немає, дім добудували.
Хлопці переглянулись здивовано: – Для чого? Прийшлось шукати кущі.
Після дня народження хлопці з дівчатами , близько о півночі, пішли погуляти по місту, хлопці доповіли дівчатам як Лом розбив туалет -
він же каратист, посміялися.Людей було мало, де не де пройде парочка і все. І коли підійшли до альтанки, де стояло піаніно, Оля несподівано спитала:
-Лом, а піаніно зможеш розбити?
Підігрітий градусами Лом відповів:
- А чого ні, спробую.
Його подруга Валентина стала заперечувати цій дії, але його вже понесло, він бив ногами, піаніно подзенькувало, ніби просило захисту, але встояти не змогло. Проїхала поліцейська машина з мигалками, хлопці сміючись покинули місце біля альтанки. Не сміялась тільки Валентина, вона йшла засмучена.
На другий день, в неділю, хлопці домовились ввечері попити пивка, зібрались, скупились, помандрували до скверика. Коли підійшли до столу, то побачили що стіл и лави розбиті.
- А це що таке?- здивовано запитав Кіт.
- Так в п’ятницю ж стіл стояв,- промовив Макс.
-Та сьогодні мені Валентина зателефонувала і сказала, що більше не хоче мене бачити за побите піаніно. Так я прийшов сюди з пляшкою, посидів і зі зла розбив, і стіл і лавки.
- Ти шо ДУРАК???
– Обурено закричали Кіт і Макс.
Віталій Меланич
м. Суми , член НСЖУ
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.