Проза про жизнь.

Виталий Меланич (1946-2021)

Ти шо дурак?

 

-Василю, ти куди?

-Запитав його Макс,бачачи як той мандрує до зупинки.

-Та поїду в центр, пройдусь по «сотні»,-відповів Василь(Кіт), треба купити батарейки на часи, та й побачити декого.

-Я з тобою, зажди, скажу батькам,-і Макс швиденько побіг до під*їзду .

Через деякий час вони йшли до зупинки.

-І далеко ви зібралися?- запитавЛом (Микола Ломаненко), коли вони проходили біля нього. 

     Лому було двадцять років, ніде не вчився , ніде не працював і весь день нудьгував чи то біля телевізора , чи то біля комп’ютера, лише ходив на секцію по карате.

- В центр, прогулятись,- відповів Кіт. 

- І я з вами,-сказав Лом, і вони втрьох підбігли до автобуса. Збиралися завжди просто так, ходили аби «убити» час, коли у когось були гроші, балувалися пивком, підливаючи горілку баби Насті.

     Місце зустрічі -сквер по вулиці Ковпака. Пили пиво на розстеленій газеті. 

Будівельники, коли будували дім, в скверику поставили стіл з двома

лавками, у ярку туалет. Стало зручніше пити пиво, та й так багато хто приходив сюди  просто посидіти у холодку від дерев.

- У Ольги завтра день народження, запрошує,-сказав Макс.

-Підемо, завтра - субота,а чого ні, -відповів Кіт. Треба купити подарунок,

що їй купимо?

- Я бачив на ринку червоні буси, вона їх хотіла, та й винця докупимо, - сказав Макс. 

  На тому і порішили. Якось швидко скупились, позаглядали і поїхали додому.

- Давайте по пивку, - запропонував Макс, у мене є гроші. Купили, посиділи в скверику за столом. 

- Збігаю до туалету,- промовив Кіт піднімаючись, поруч гралися дві мами з малими.

– Не ходи,- сказав Лом, я вчора був без настрою і розбив його - один чоловік , неначе з села, зняв двері і увіз «москвичем», а я підійшов і подумав: 

- Для чого йому без дверей стояти, і розбив ногами, потренувався, будівельників вже немає, дім добудували.

Хлопці переглянулись здивовано: – Для чого? Прийшлось шукати кущі.

      Після дня народження хлопці з дівчатами , близько о півночі, пішли погуляти по місту, хлопці доповіли дівчатам як Лом розбив туалет -

він же каратист, посміялися.Людей було мало, де не де пройде парочка і все. І коли підійшли до альтанки, де стояло піаніно, Оля несподівано спитала:

-Лом, а піаніно зможеш розбити? 

Підігрітий градусами Лом відповів: 

- А чого ні, спробую. 

      Його подруга Валентина стала заперечувати цій дії, але його вже понесло, він бив ногами, піаніно подзенькувало, ніби просило захисту, але встояти не змогло. Проїхала поліцейська машина з мигалками, хлопці сміючись покинули місце біля альтанки. Не сміялась тільки Валентина, вона йшла засмучена.

      На другий день, в неділю, хлопці домовились ввечері попити пивка, зібрались, скупились, помандрували до скверика. Коли підійшли до столу, то побачили що стіл и лави розбиті. 

- А це що таке?- здивовано запитав Кіт. 

- Так в п’ятницю ж стіл стояв,- промовив Макс.

-Та сьогодні мені Валентина зателефонувала і сказала, що більше не хоче мене бачити за побите піаніно. Так я прийшов сюди з пляшкою, посидів і зі зла розбив, і стіл і лавки. 

- Ти шо ДУРАК??? 

– Обурено закричали Кіт і Макс.

                           Віталій Меланич 

                            м. Суми , член НСЖУ

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.