Заспокоюватися, коли небезпека дійсна і неминуча – 

                                                    значить зраджувати.

                                                                                                       Пʼєр Клод Віктуар Буаст 

                                                ЮРІЙ КИРИЧЕНКО:

                       КРАЙНЕБО ДИВНИМ ФАКЕЛОМ ВОГНИЛОСЬ...

    „Громадськість хоче відчувати впевненість в тому, що секретна служба має демократичну підзвітність і що її владою і секретністю не зловживають". (Девід Оуен). Так спокійніше. 

                                         А нині – ще терпиться? Ще!

                                         Біда ще з Дунаєм не врівень…

                                         І мудрість куштують натще,

                                         Як вроду семітських царівен…

                         (Ю.Кириченко. Балада з таїнств незникомих, 28.07.2015р.)

    „Але є ще один вид війни… Війна, яка не припиняється ні на секунду… Війна, історія якої починається з часів Адама і продовжується сьогодні… Війна жорстока, безкомпромісна і безпощадна. Війна, в якій є переможці і переможені, є свої герої і зрадники, і, звичайно, жертви. Це тайна війна спеціальних служб і спеціальних підрозділів… Вона не має чітких територіальних кордонів, не існує позначеної лінії фронту. Полем бою служить вся земна куля. Секретна служба проходить за семи замками державних таємниць і її солдати гинуть мовчки, як неначе розчиняючись в небутті...". (Юрій Збітнєв).

                                      Вникай в цю суть, хрещéний люде:

                                      В кривавім злі не празникуй,

                                      Мечем звитяжним Дух підкуй!..

                           (Ю.Кириченко. „...Брехня брехнею поганяє...", 24.06.2015р.)

    „Немає в людині нічого милішого над свою Батьківщину, над свою рідну землю! 

   Де хто народився, де провів свої безтурботні дитячі роки, до тієї землі прив’язується він усією душею на ціле життя. А хто змушений буває відірватися від своєї рідної землі, той мріє завжди про неї, як про святість найбільшу. 

   І багато людей, помираючи на чужині, просить покласти їм у домовину бодай грудочку рідної землі зо святої Батьківщини…".(Іван Огієнко (Митрополит Іларіон).

                                            Чорна земля з материнських щедрот

                                            Невідворотність вділяє…

                                            За її вдачу стрíлять в народ,

                                            Котрий колін не схиляє…

                       (Ю.Кириченкою. „...Чорна земля мене любить здаля...", 09.10.2015р.)

Але

                                          …Підступні й злі шмарчуки

                                          Несуть нам лиху годину…

                                          Їх чорна хмара з ріки

                                          Ось-ось впаде на родину…

                                          І знов розколеться рід

                                          На тих, які лихо сіють,

                                          І тих, хто зводить нарíд

                                          З колін, бо вже вíтри віють…

                       (Ю.Кириченко. „…Підступні й злі шмарчуки..." 17.08.2015р.)

    „Ще багато років тому назад я заявив, що ніхто і ніколи не почує від мене імена людей, які коли-небудь співпрацювали з КДБ чи СБУ. І крім того, що я сам цього ніколи не зроблю, буду всіляко перешкоджати тому, щоб це не зробили інші. Це професійна етика і людська позиція". (Євген Марчук, перший керівник СБУ, раніше один з керівників КДБ УРСР, генерал армії).

                                            Аґентурою дні охоплені,

                                            По вустах чужих ідуть потоптом…

                                            Той, хто вбива поетів,

                                            Врешті-решт булаву підніме…

                                            Ледь належачи до естетів,

                                            Урожай – безголів’ям зніме…

                      (Ю.Кириченко. Балада про Фета з чекістської охранки, 14.07.2014р.)

 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 

                                             ...Падають сніги на безголівʼя,

                                             Голови – мов глеки на тинах...

                                                                   (Ю.Кириченко, 12.10.2015р.)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

                                             . . . . . . . . . . . . . що чорне вороння,

                                             Помножене на згубу і кошмари,

                                             В яких зухвалість зраду здоганя…

                (Ю.Кириченко. „…Вітри несуть курай за струнні перебори..." 21.08.2015р.)

    Поет Юрій Кириченко „засвітив чекістську аґентуру", „заплив за буйки", назвавши поіменно, порушивши неписані закони? 

                                                                                                        Віті Поті

                                               …Натхнення ґазетних псів

                                               Спецслужбам належить сповна…

                                               Гавкотом  їх голосів

                                               Таємна ведеться війна…

                                               Ось і байстрючка-байка,

                                               Ледве в ,,ЛУ" прибилась,

                                               Скиглить: ,,Де моя пайка?.."

                                               …Бодай би втопилась!..

                                             ( Ю.Кириченко. З книги „Гра з вогнем")

Чи:

                            …Казав Володька з Піддубного: будь з нею ,,на стрьомі",

                            Не то – продасть на ліжниках майору Єрьомі…

                            …Пішла під лід історія, а це вже другодні

                            Засвітила купальницю в кадебістській бодні…

              ( Ю.Кириченко. Казав мені якось поет В.Грипас... З книги „Гра з вогнем")

Або:

                               Жулинський, Драч, Павличко, навіть Дзюба – 

                               Усі вони з кошари, де жують…

                               А я питання нині ставлю руба:

                               Яке меню вам нині подають?

                     (Ю.Кириченко. На глинищах злочинного потворства, 25.09.2015р.)

…За мною ходять люди Марчука, Це ж хто такі? Пси любого ЧеКа… (Ю.К.). Все, як в фашистській Німеччині:

„Політична поліція (гестапо і СД), діюча на власний розсуд, була звільнена від всякої законної відповідальності за свої дії". (Роберт Х. Джексон, головний обвинувач від США на Нюрнбергському процесі).

                                                 Чекістам велено згноїть                              

                                                 Не лиш печаль мою, а й душу...

                                                           . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

                                                           ...Брехня брехню полохає:

                                                  На чисту совість запит є?..

                                                  Наказано спалить, знеславить,

                                                  А далі – навіжено править...

                                                  Але ж... Але ж... Все це правління –

                                                  Антигосподнє повеління...

                                          (Ю.Кириченко. „...Брехня брехнею поганяє...", 24.06.2015р.)

    „Сказати, що НКВС є „держава в державі", значить применшити значення НКВС, бо сама постановка питання допускає наявність двох сил: нормальної держави і понад нормального НКВС; в той час, як сила одна – універсальний чекізм. Чекізм державний, чекізм партійний, чекізм колективний, чекізм індивідуальний. Чекізм в ідеології, чекізм на практиці. Чекізм зверху до низу. Чекізм від всемогучого Сталіна до мізерного сексота". (Авторханов А. Г., емігрант, історик і політолог російського зарубіжжя).

                                                            …Мене прирікають на смерть

                                                   Чекісти з Розщелини Смерті…

                                                   Душа переповнена вщерть

                                                   Словами, що воїни вперті…

                                                   Мене розпинають за бунт 

                                                   Лишаїсті пси-марчукісти…

                               (Ю. Кириченко. „…Мене прирікають на смерть...", 24.07.2015р.)

    Третій місяць, як вбивство класика сучасної української поезії Юрія Кириченка – замовчане, не визнане, не засуджене, а значить, і неперерваний гріх Давида чи сімʼя Давидового (Старий Завіт). Отже, ланцюг недоречностей, нещасть, смертей має продовжитись? ЧАС НІМОТИ І ГРІХА триває.

    Робота спецслужб не більше, в кінцевому підсумку, ніж продовження політики відповідних урядів іншими засобами. Зараз ця робота, як ніколи, відкрита, цинічна, хижа, зловісна, ница, потворна. Секретна служба проходить за семи замками державних таємниць, тому ми зовні спостерігаємо життя, як безперервний детектив.

    Володимир Ільїн – український поет і перекладач, доктор фізико-математичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, член НСПУ. Колеги-письменники відзначали доброту, інтелігентність, дивовижну делікатність та шляхетність Володимира Ільїна, яка присутня була і в його поезіях, філософсько-глибоких і оригінальних. Газета Конгресу літераторів України „Література і життя" та Київська організація НСПУ повідомляє: 20 січня ц.р. на 67-му році життя відійшов у вічність український поет... Володимир Ільїн. 

    Говорить Галина Шевченко, біограф і дружина класика сучасної української поезії Юрія Кириченка: „Юрій Іванович зустрічався з Володимиром Ільїним лише раз, в київській бібліотеці імені Ошера Шварцмана на презентації книг. Дедекації автора на книгах „Находка эсха", подарованих тоді, говорять самі за себе: „Юрию Кириченко – с благодарностью за встречу на Стретенской. 28.05.2015", „Галине Кириченко – с симпатией и благодарностью за внимание... 28.05.2015". А третя книга була передана Ользі Соколовій, головному редактору альманаху „Синь апельсина", яка мала б на днях приїхати з Санкт-Петербурга на творчий вечір Юрія Кириченка, що й було зроблено". 

    Здавалось, що в цьому незвичного, особливого? Війна, яка не припиняється ні на секунду в розпʼятій Україні, не у власній державі, де лідерів знаходять і знищують. Смерть... 

                                              …Генерал понад генералами

                                              Дисидентськими відав нарами…

                                              Міг і вас на них підсадити,

                                              Жаль, якщо – не з тих ерудити…

                                              Віршував, пестив пензлем ранки,

                                              Той ще, кажуть, був шеф охранки…

                                               (Ю. Кириченко. Балада з французьким акцентом)

    Поет, голова КЛУ Юрій Каплан – вбитий у Києві у ніч з 11 на 12 липня 2009р., на Святих Петра і Павла.

    Поет, член Президії КЛУ Юрій Кириченко – вбитий у Дніпропетровську у ніч з 4 на 5 грудня 2015р., на Третю Пречисту.

    Поет, член Правління КЛУ Данило Кулиняк – помер (?) в Ірпені Київської області у ніч з 5 на 6 січня 2016р., на Святвечір перед Різдвом. Смерть несподівана, раптова; причина – дуже завуальована, невиразна, розмита.

    Поет, член НСПУ Володимир Ільїн – відійшов у вічність... 20 січня 2016р. – „На другий день після Водохрищ (19 січня) – Івана Христителя". (О. Воропай, „Звичаї нашого народу"). „Известие о его преждевременной смерти было не просто неожиданным, а поражающим несправедливостью выбора Провидения". (А.Мозжухін, газета „Література і життя" №3-4, 2015). 

    А якщо згадати смерть академіка Івана Кураса, генерал-лейтенанта міліції Олександра Бобильва, то як не послугуватися словником англійського письменника Дональда Мак-Корміка: „Лексика спецслужб. Кір – вбивство, виконане так уміло, вправно, що смерть, здається, настала або від природніх, натуральних причин, або від нещасного випадку". Чи саме не про такий „кір" писав Юрій Кириченко у книзі „Звіряння у найпотаємнішому"? 

    Галина Шевченко говорить: „Отже, ланцюг недоречностей, нещасть, смертей мав продовжитись? Хто зупинив ЗЛО? Вияскравили? Заговорили? Засудили? ЧАС НІМОТИ І ГРІХА тривав.

    Саме 19 та 20 січня ц.р.,на Водохрещу, в Києві, телефонуючи знайомим і друзям, просила допомогти зберегти життя, над яким нависла серйозна загроза, доньці Юрія Кириченка – Богдані; саме 20 січня повідомила і попросила захисту від „контролера лічильника", що прийшов ввечері 19 січня до помешкання в Києві, де перебувала; саме 19 і 20 січня „калатала в усі дзвони" про наружне стеження, прослуховування".

    Як у фашистській Німеччині: „Герінг контролював всі приватні телефонні розмови. Недоторканість листування була знищена. На кожні 50 будинків були назначені партійні блоклейтери, які постійно шпіонили за тими, хто жив в їх кварталі". (Роберт Х. Джексон, головний обвинувач від США на Нюрнбергському процесі).

                                        Київ на бруках належить охранці,– 

                                        Так, як мені – кава  з смородом в шклянці…

                                        Кавою вечір мій ледь замасковано,

                                        Ось і черговий гріб вже оцинковано…

                                        Ось і могила вже вдосвіта впорана:

                                        Світла дорога в ста мрій переорана…

                                                (Ю.Кириченко. Чорні пресвітери, 22.09.2015р.)

    „Передбачити всі ходи ворога, вбивці, неможливо, особливо, коли квартира в Дніпропетровську залишається шкатулкою, а відмички і ключі не є проблемою взагалі, – продовжує свою розповідь Галина Миколаївна. – Вже двічі поспіль залишають включеним безпровідний маршрутизатор (Wi/Fi), очевидно, дають зрозуміть, що вільно, без будь-яких застережень, „працювали" на компʼютері і що я повністю „під ковпаком". На цей раз, 9 лютого ц.р., коли готувався творчий вечір памʼяті Юрія Кириченка (вірші, відеоматеріали), відрізали міський (Дніпропетровськ) телефон. „Кабель пошкоджений", – сказав механік...

 Здивував і „розчулив до глибини душі" той факт, що з напів використаної упаковки „Нитка для зубів Oral-B Super Floss" зникли всі нитки, окрім однієї. Правильно, за зубами треба слідкувати, а коли ж, як не „на роботі", коли не обмежений час для пошуку компромату. Все продовжується, як при житті Юрія Івановича, коли відʼїздили на певний час, залишаючи квартиру.

                                           …Чекісти, люті й безпорадні,

                                           Три ґрона з’їли виноградні

                                           Вночі, як вийшли з мого дому,

                                           Ще й вкрали яблуко – рудому…

                                           Рудий, на стрьомі, був їм вдячний,

                                           Бо ж  сніжний кальвіль, справді, смáчний…

                                           Чекісти прагли компромату,

                                           Тому не обійшлись без мату…

                                           Сусіди – чули, та мовчали:

                                           У кожного свої причали…

                                           …Отак і живемо з Галиною,

                                           В душі пишаючись калиною,

                                           Яка у спадок нам дісталася,

                                           Як воля ще й не колисалася…

                                           …Тривоги ж наші – недаремні:

                                           В охранки щупальці недремні…

                           (Ю.Кириченко, „…Чекісти, люті й безпорадні...", 06.11.2015р.)

    „Я не тільки не соромлюсь своєї роботи в КДБ України, а вважаю, що в цьому сенсі мені просто поталанило... ....До того ж, на сьогоднішній день я, думаю, краще будь-якого іншого політика знаю небезпеку зародження диктаторського режиму". (Євген Марчук, перший керівник СБУ, раніше один з керівників КДБ УРСР, генерал армії).

                                            Їх міти я не раз уже читав,

                                            У них погрози – люті і сліпі…

                                            Та вірш мій, попри розпачі, світав:

                                            Що мовить мав на дії зла тупі?..

                                            . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

                                            Тонка їх помста знала, як чинить,

                                            Тонкий їх ґлум не вперше убивав…

                                            …Ідейну суть потвор цих не змінить:

                                            Євген Марчук катами керував…

                                       (Ю.Кириченко. Нічні відвідини, 06.11.2015р., м. Січеслав)

„...Країно злочинів, підлотництва, брехні, Країно ницих, нехристів, ілюзій..."(Ю.К.) „Як працює правоохоронна система в такій країні, говорити не приходиться. Тому й кримінальне провадження, відкрите у Дніпропетровську (думаю, що воно для цього й було відкрите, щодо раптової смерті громадянина...), поїхало по збоченським рейкам, – говорить біограф, журналіст та дружина поета Юрія Кириченка Галина Шевченко. – З джерел, які не викликають жодних сумнівів, відомо, що слідчі активно відпрацьовують версію про не надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги. 

    Все було сплановано дуже добре: і поліція, і свідки, і судово-медична експертиза, і зроблені миттєво, в день похорон, всі довідки про смерть (успіх який! виконали замовлення організовано, швидко, майже „без проволочек и заминок"), і похорони, і поминки, і повідомлення про смерть на сайті обласної НСЖУ та в трьох обласних газетах в два рядки (збоку, внизу, щоб не помітно, „как все, как все, как все..."). „Нестыковка вышла" з викликом „Швидкої допомоги": не викликали, бо знали...   

                      ЦЕ РЕТЕЛЬНО СПЛАНОВАНА ЦИНІЧНА РОЗПРАВА, 

                                       ЗАМОВНЕ КІЛЕРСЬКЕ ВБИВСТВО

                НОСІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ, ЗВИТЯГИ, ІНТЕЛЕКТУ.                                   

                                            (Див. у (f) на сторінці Ю.Кириченка за 13.12.2015)

                                            Усе, що можу і усе, що вмію,

                                     Вкладу в Вітчизну, в невпокору Змію…

                                     Ви ж до Вітчизни, певен, не належете,

                                     Під олігарський кендюх стежку стежете…

                                                (Ю.Кириченко. На стежах днів, 22.09.2015р.)

   . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .