КРУЖЕВО НАДЕЖД

Игорь
МАРКЕС

* * *

…Возможно, было всё не зря –
В строку запрятанные ночи,
И эта ранняя заря,
Проснувшаяся cреди строчек...
В движеньи стрелок на часах,
И в днях, то россыпью, то стопкой,
Когда витала в небесах
Душа, дрожа пушинкой робкой…
А я кроил и шил из слов
Ей, словно к балу одежонку,
И яркой ниточкой из снов
Узоры оставлял там тонко…
И кружево своих надежд
Я добавлял, грустя, по краю
На этой лучшей из одежд,
Словами вычурно играя…
Жемчужины грибных дождей
В ладони собирал под утро,
И туфельки, чтоб помодней,
Небесным красил перламутром…
…Возможно, было всё не зря,
А, может, было неуместно…
Я слышал, люди говорят:
Душе и в рубище не тесно…

_______________
© Игорь Маркес

* * *

…Було все, мабуть, не дарма –
У сховок ночі влиті гами,
І ранішня зоря самà,
Щò піднялàся між рядками...
Годинникових стрілок рух,
Дні, то розсипані, то разом,
Коли душа, легка, мов пух,
Тремтить, не слухаючи розум…
Я ж приміряв і шив із слів
Їй одіж, мов на бал для юнки,
Й нитками-барвами із снів
Там гаптував я візерунки…
Й мереживо своїх надій
З краєчка додавав до замші
На дивній вигадці моїй,
Словà химерно підібравши...
Перлини дощиків грибних
Збирав в долоні перед ранком
І черевички так, як міг,
Небесним прикрашав серпанком…
…Було все, мабуть не дарма,
А може, й дещо недоречно…
Прислів’я ж у глибінь пірна:
«Душì і у дранті безпечно…».