Сергей
 ДУНЕВ


* * *

Каждый миг,
Пусть самый краткий,
Светлой тайной наделён.
Заточить в своей тетрадке
Не спеши – погибнет он.
Не неволь, пускай он длится.
Жизнь важна, а не молва.
Божьей волей воплотится
Он и в звуки и в слова.


* * *

Вот и первые морозы –
Словно первая гроза.
Неожиданно, как слёзы
На счастливые глаза.
Неожиданно, как выстрел, –
Замер палец на курке.
Неожиданно, как мысли –
На салфетке в уголке…

СТРОФЫ

*

Не может человек без песен.
Без песен мир неинтересен.
Фальшивит каждый понемногу,
Но всё ж поёт. И слава Богу!

* *

У каждого с рождения свой крест –
Отмерил Бог и путь, и ношу.
Кому-то чин и кресло – Эверест,
Кому-то океан – с калошу.

* * *

Не стройною колонною – вразброд –
Любой идёт по собственной дороге.
У каждого и топь своя, и брод,
И камень свой – споткнулся чтоб – под ноги.

_______________
© Сергей Дунев



* * *

Кожна мить,
Дитинка щему, –
Це окрема таїна.
Ти у зошиту своєму
Не чіпай її: вона
Згине. Краще хай триває.
У життя свої правà.
Кожній миті Бог сприяє
Перевтілитись в словà.


* * *

Ось і перші вже морози –
Після гроз в осінніх днях.
Несподівано, як сльози
На закоханих очах.
Несподівано, як постріл
(Завмер палець на курк?),
Як думкú, легкі чи гострі –
На серветці у кутку…

СТРОФИ

*

Людині без пісèнь не жити.
Без них світ починає скніти.
Фальшивить кожен – як там в кого,
Та все ж співа. І слава Богу!

* *

У кожного з народження свій хрест –
Відміряв Бог і шлях, і ношу.
Комусь посада й крісло – Еверест,
Комусь і океан – з калошу.

* * *

Не під ранжир колоною в похід –
Всяк має вибір власної дорòги:
Драговина своя, і свій же брід,
І камінь свій – спіткнувся щоб – під ноги.

_____________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна