Марина

Шадуя

* * *

Ноябрь седеет на глазах
(с утра заметней).
Белеет иней на кустах...
Киоск газетный
за ночь до досочки продрог,
поблек маленько...
Как испытание для ног
теперь ступенька.
Еще виднеется вода
по центру лужи,
но всё же кромка изо льда -
предвестник стужи...
И даже полдень пеленой
сплошной задернут.
Бредет ноябрь совсем хмельной,
дорогой черной...
А где-то там, в конце пути
снега белеют...
Там даже ветер приутих,
сродни лакею
прислуживать тому готов,
кто правит балом...
Вновь отворил зиме засов
ноябрь усталый...

________________

© Марина Шадуя

* * *

Сивіє швидко листопад 
(не блеф – конкретно). 
Від інію біліє сад… 
Кіоск газетний
промерз до дощечки за ніч, 
зсірів кутами…
І стала сходинка для ніг 
немов екзамен.
Вода в калюжі льодяна, 
ну, а під вечір 
на ній вже плівка крижана – 
до холоднечі…
Опòлудні висить густий 
якийсь серпанок.
І листопад бреде хмільний
шукати ранок…
А вже попереду на став
сніг пада тужно…
Там навіть вітер тихшим став,
немов прислужник,
щò ладний панові без слів 
усе прощати…
В утомі листопад відкрив 
зимі дверцята…

______________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна