Смывались дней пустых напасти…

Игорь

Маркес

* * *

...А этой ночью тишину
Осенний дождь дробил на части,
Смывались дней пустых напасти,
И в снах придуманные страсти
Слезой стекали по окну…
И мокли птицы на ветвях,
И никли травы на полях...
И снова ветер спал под крышей...
А осень нищенкой босой
Шуршала жухлою листвой
По задремавшей мостовой
И всё звала меня чуть слышно
В свой бесконечный листопад,
В свой мокрый день, в свой блеклый сад…

_______________
© Игорь Маркес

* * *

…Цієї ночі тишину
Осінній дощ безжально різав,
Змивались днів лихих капризи,
І пристрасть, снів голубка сиза,
Текла сльозою по вікну…
І мокли пта'хи на гілках,
І никли трави на полях…
І вітер спав під дахом знову…
А осінь, мов якийсь жебрак,
Крутила листя так і сяк
Під ноги згорблених гуляк
Й мене манила тихим словом
В свій безкінечний листопад,
В свій мокрий день, в журливий сад...