Сергей
КОРЧАГИН

* * *

Господь по небу прочертил
восхода первую полоску,
и утро с ночью разделил.
Пастельной мягкостью наброска
слегка наметил краски дня,
и, недосказанность ценя,
на небе ночи облака
чуть обозначил, но слегка,
на темно-синей вышине
дрожащей дымкой по луне.
Рожденьем чуда в этот час
Всевышний награждает нас.
В волшебной лёгкости мазка
видна Создателя рука!
Неповторима и чиста,
в мир Божий входит красота.
Вот только в раму не вместить
ту красоту, ей надо жить!
Какое счастье день за днём
встречать рассвет и видеть в нём
миг возрождения души
в рассветной трепетной тиши!

_________________
© Сергей Корчагин

* * *

Господь по небесах провів
світанку стрічечку ретельну
і ранок з ніччю розділив.
Не чітко ще, а лиш пастельно
цієї ранньої пори
намітив денні кольори,
на темнім небі для хмарин
ледь-ледь позначив контур він
і в синім просторі вірхів
у димку місяць оповив.
І див народженням в цей час
нагородив Всевишній нас.
В легкій чарівності мазка
Творця відчулася рука!
Первинна й чиста, як роса,
приходить в Божий світ краса.
От тільки в раму не вмістить
красу, бо їй потрібно жить!
Стрічать я радий день по дню
блиск світанкового вогню
і відчувати, як душа
відроджуватись поспіша!

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна