Сергей
ДУНЕВ
 
* * *

Говори, что хочешь, говори.
Я перебивать тебя не буду.
Нынче не явились снегири.
Этого до смерти не забуду.

Говори, что хочешь, говори.
Только снится мне опять былое:
Как летели саночки с горы,
Как мы целовались под горою.

Говори, что хочешь, говори.
Я теперь чужой тебе, далекий…
Ах, какие были снегири!
Ах, какой был снег тогда глубокий!

_______________
© Сергей Дунев



* * *

Говори, хоч з ночі до зорі,
Заважати я тобі не стану.
Вже кудись поділись снігурі –
Свідки пережитого роману.
.
Говори, що хочеш, говори,
Тільки б пригадали ми з тобою:
Як санчата рушили з гори,
Як ми цілувались під горою.
.
Говори, що хочеш, говори.
Вже давно для щастя вийшли сроки…
Ох, які ж були ті снігурі!
Ох, яким був сніг тоді глибоким!

______________________________________
 © Євгенія Пушнова, переклад з російської