Сергій Михалков
  ХОМА


Переклад Дмитра Щербини

Стояла в провулку
Будинків юрма.
В одному з них мешкав
Упертий Хома.

Хоч рідні, хоч друзі,
Хоч хто щось казав —
Ніколи
Він віри
Нічому не йняв.

Надворі сльота,
Скрізь калюжі самі.
«Ти взув би калоші», —
Всі радять Хомі.

«Неправда…» —
Одне упертюх той
Твердить
І впрост по воді
Без калош дріботить.

Мороз.
Дітвора надіва ковзани.
Закутались люди, бо мерзнуть вони.

Хому запевняють:
«Настала зима».
В трусах
Показався надворі Хома.

Іде зоопарком він з групою.
«Он,
Дивіться, — йому повідають, —
Це слон».

«Неправда, не вірю —
Хома відтина. —
Нітрохи не схожий цей слон
На слона.

Наснився був сон
Хлопчакові такий:
Він в Африці враз опинився жаркій.

Там сонце яскраве
Безжально пече
І річка, що звуть її Конго,
Тече.

На берег школярство
Іде голосне.
Хому напучають
Усі як одне:

«Купатися зась:
Алігаторів тьма».
«Неправда то», —
Друзям перечить Хома.

Сорочка й труси
Вже лежать на піску.
Пірнає завзятець
У річку жаску.

Аж ось —
Алігатор до нього
Спішить.
«Рятуйся, сердешний,
Бо згинеш за мить!»

«Не треба науки, —
Хома їм одрік, —
Мені ж бо минув
Одинадцятий рік!»

Тим часом хижак
До хлопчини підплив
І пащу зубату свою
Розтулив;

Стирчить уже з неї
Сама голова.
До берега
Вітер доносить слова:

«Непра…
Я не ві…»
Алігатор наївсь,
Зітхнув
Та й у воду назад зануривсь.

Сорочка й труси
Ще лежать на піску.
Ніхто не пірнає
У річку жаску.

Прокинувшись вранці,
Знітився Хома,
Сорочку й труси
Зі стільця він прийма.

Хома спаленів,
Хома стуманів:
«Неправда,
Це все не наснилось мені!»

Як стрінете, діти,
Такого Хому,
То віршики ці
Прочитайте йому.


Оригінал

Сергей Михалков. Фома

В одном переулке
Стояли дома.
В одном из домов
Жил упрямый Фома.

Ни дома, ни в школе,
Нигде, никому –
Не верил
Упрямый Фома
Ничему.

На улицах слякоть,
И дождик, И град.
– Наденьте галоши, –
Ему говорят.

– Неправда, –
Не верит Фома, –
Это ложь... –
И прямо по лужам
Идет без галош.

Мороз.
Надевают ребята коньки.
Прохожие подняли воротники.

Фоме говорят:
– Наступила зима. –
В трусах
На прогулку выходит Фома.

Идет в зоопарке
С экскурсией он.
– Смотрите, – ему говорят, –
Это слон. –

И снова не верит Фома:
– Это ложь.
Совсем этот слон
На слона не похож.

Однажды
Приснился упрямому сон,
Как будто шагает по Африке он.

С небес
Африканское солнце печет,
Река, под названием Конго,
Течет.

Подходит к реке
Пионерский отряд.
Ребята Фоме
У реки говорят:

– Купаться нельзя:
Аллигаторов тьма.
– Неправда! –
Друзьям отвечает Фома.

Трусы и рубашка
Лежат на песке.
Упрямец плывет
По опасной реке.

Близка
Аллигатора
Хищная пасть.
– Спасайся, несчастный,
Ты можешь пропасть!

Но слышен ребятам
Знакомый ответ:
– Прошу не учить,
Мне одиннадцать лет!

Уже крокодил
У Фомы за спиной.
Уже крокодил
Поперхнулся Фомой:
Из пасти у зверя
Торчит голова.

До берега
Ветер доносит слова:
– Непра...
Я не ве... –
Аллигатор вздохнул
И, сытый,
В зеленую воду нырнул.

Трусы и рубашка
Лежат на песке.
Никто не плывет
По опасной реке.

Проснулся Фома,
Ничего не поймет...
Трусы и рубашку
Со стула берет.

Фома удивлен,
Фома возмущен:
– Неправда, товарищи,
Это не сон!

Ребята,
Найдите такого Фому
И эти стихи
Прочитайте ему.


 Публикацию подготовила Л.Цай