На переломі долі

Творчість Василя Кучера - суть пережитого. Своїми літературними учителями письменник вважає життя: коханих рідних і друзів, роки поневіряння в дитинстві, буденність, подолану невпинною працею. Талант Василя Кучера –багатогранний: він – щедрий на підняття глибинних тем і сюжетів, письменник. Він – і самобутній, народний поет. Обдарованість Василя Кучера принесла йому успіх, як мовиться, «з першого подиху».У 2012 році автора було прийнято до лав Міжрегіональної Спілки письменників і Конгресу літераторів України за одноголосним признанням його творчості ведучими літераторами країни:

В. Спектора, А. Каташова Н. Морозової-Мавроді. В кожен з своїх творів автор вклав частинку своєї люблячої і нескореної часом душі.Перша книга автора «Цвіте терен» вразила мою уяву глибиною письменницької думки, спостережливістю, умінням передати якнайтонші рухи людської душі.Громадянська ліра поета Василя Кучера зачіпає найніжніші почуття читача, говорить про найдорожче: про матір, друзів, родину. Поет Василь Кучер пише вірші в народному, українському, пісенному стилі. Сам автор розповідає, що в рідному селі його вірші односельчани співали на народних святах і сході.

Ось послухайте «Пам'яті мами»:

«Вже весна – красуня

Ліси нарядила.

Пахне в чистім полі

Молода трава.

А в небі гуркоче,

Налякати хоче,

Мета громовиці

Хмара дощова…»

Українській народній ліриці споконвіку властива сюжетність, простота художніх засобів, а ще незвичайна задушевність:

«Може тебе в полі

Чорна хмара стріла...

Може по весельці

Ти в небо зійшла.

Тремтять, наче сльози,

Краплинки на вишні.

Вітерець мене гладить,

Пестить, повіва:

- Спізнився ти, синку!

Прийшов надто пізно,..

Твоєї вже мами

На світі нема!..

Після таких рядків розумієш, скільки ж ми - діти, недодаємо своїм батькам тепла і уваги, які ж дорогі нам ті, що поклали своє життя, щоб випестити нас. Всі вірші поета Василя Кучера надзвичайно зворушливі, мудрі і добрі. Вони потрібні сучасному читачеві.

Покоління батьків часто незрозуміло або смішно виглядає в творах сучасних письменників. Чи то ми «дуже правильні», чи то просто «дурні чи обдурені кимось».

Події, які позначені в оповіданні «Пісня з-за океану», відбуваються на рубежі ХХ - ХI століть, в одному з міст України.

Тема твору – показ долі сучасниці, української дівчини, яка проходить випробування коханням.

Хто зараз говорить про жіночу гідність? Іноді, дивлячись на молодих людей, думаю про себе: «І ось випаде ж комусь на долю таке щастя.» Оповідання «Пісня з-за океану – саме, проце. Літературні герої прози і поетичної лірики Василя Кучера – наші співвітчизники і сучасники, подані письменником «чесно», з достоїнствами і недоліками; вони – дійсні, не вигадані, не вихоплені з зарубіжних бойовиків. Щедрі, добродухі, шукаючі, цілеспрямовані, порядні і – напроти, такі, яких ми зустрічаємо щодня на вулицях. Для читача, яким би по віку він не був, вони зрозумілі і потрібні. Нашим дітям не переробити життя на краще, якщо вони не заспадкують батьківської порядності, мужності, здібності до самопожертви в ім'я любові і дружби, найкращих людських рис характеру. І «Курортний роман» Василя Кучера, саме про це. Художній метод Василя Кучера виражається передусім в прагненні показати людину у важкій життєвій ситуації, на переломі долі, поєднуючи реалістичні описи обставин з духом романтики і пригод. Я б визначила літературний стиль автора як «натхненний реалізм», пройнятий вірою в людину. Для творів Василя Кучера характерна особлива поетична мова. Ось послухайте, як пиши автор у своїх спогадах про рідну оселю «За нашою садибою починалось колгоспне поле. Нерідко його засівали житом або пшеницею , і тоді воно з ранньої весни і аж до початку літа зеленіло і гойдалося на вітрі смарагдовими хвилями, а влітку колосся золотом сяяло на сонці і таємниче про щось шепотіло». Швидке введення читача в дію твору, принцип симетричності оповідання, характеристика героїв через діалоги і думки – є головними рисами в цілому книги В. Кучера « Цвіте терен». Твори автора притягають оригінальністю, багатством уяви і несподіваними ходами. Розвинена інтуїція, особистий досвід життя, спостережливість, щирість душі і пам’яті надихали Василя Кучера на яскраве зображення бачених, пережитих соціальних потрясінь повсякдення.