ПОЕТ ЮРІЙ КИРИЧЕНКО: ШТРИХИ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТА

Кириченко Юрій Іванович народився 15 січня 1954 року в селі Копані Васильківського району Дніпропетровської області в сім’ї вчителя. Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського держуніверситету. Працював кореспондентом обласної ґазети „Прапор юності", був редактором Дніпропетровського облтелерадіокомітету. Член Національної Спілки журналістів України. Нагороджений Золотою медаллю української журналістики (2014). Завідував Кабінетом молодого автора Дніпропетровської письменницької організації. Керував обласним літературним об’єднанням імені П. Т. Кононенка. Окремі його поезії побачили світ у перекладах киргизькою мовою. Відомий Юрій Кириченко і як сатирик, критик, публіцист, перекладач.

Юрій Кириченко – автор понад 50 поетичних книг: „Каліграфія весни" (1979), „Яблуня для тебе" (1986), „Сонячна криниця" (1989), „Брама спраглого степу" (1991), „Післямова до розп’яття вуст" (1992), „Кохання в пеклі" (1992), „Окрушини поранених зірок" (1993), „Серце в сорочці з любистку" (1993), „Хліб з громів і райдуг" (1993), „Карбування золотом душі" (1994), „Вінчання в храмі болю" (1995), „Прозріння круточолих літер" (1995), „Поклик струни в тумані" (1996), „Кава з ворогами" (1997), „Примножений вогонь" (1997), „Чорний шоколад – для білих мишей" (1997), „Дари Господні" (1998), „Невиліковна ліра" (1998), „Іду – на південний схід…" (1998), „Смерть без’язикого сина" (1999), „Прощання з пасльоновим цвітом" (1999), „Мальви на лезах" (1999), „Суд над Мазепою" (2000), „Читання серед ночі" (2000), „Чаювання з чужим щастям" (2002), „Борг шаблям і кобзам" (2003), „Перехід на передзим’я" (2003), „Три картоплини" (2004), „Плацдарм розкорчованої свідомості" (2004), „Зброярська крамниця" (2004), „Заблукані сніги" (2005), „Льодовиковий період" (2005), „…За мить до затемнення сонця…" (2005), ,,Ходіння за три мрії" (2005), ,,Кисневе голодування клітин" (2005), ,,Переселення земноводних" (2005), ,,Віддяка музі та мавзеру" (2006), ,,Чужі солдати" (2007), ,,Єдність змісту і форми" (2007), ,,Гра з вогнем" (2007), ,,Курок на зводі" (2008), ,,Флешка від Флорентійця" (2008), ,,Марш відчайдушних" (2008), ,,Перевзування душі" (2008), ,,Мотокрос по сталактитовій стіні" (2009), ,,На уроках у срібного сяйва" (2009), ,,Звіряння у найпотаємнішому" (2009), „Лектура Соні Маузер, або Придане для сучасної бомбистки" (переклад на російську Вікторії Мірошниченко, 2009), „Між серцем та вустами" (авторизований переклад на російську Павла Кашаєва, 2011), „Балада про солдатські поцілунки" (2011), „У час вогню" (авторизований переклад на російську колектива перекладачів: Миколи Кутова, Сергія Андрєєва та ін., 2014), „Нектар у сріблі" (авторизований переклад на російську І. Ставарського, Є. Пригової, 2016).

Тематичний діапазон письменника об’ємний. Навіч – своєрідний життєпис роду і народу: козацька звитяга, розстріляне Українське Відродження, єдність людини з природою. Окремо стоїть баладно-поемний масив – визначальний у творчості письменника. Поруч з громадянською тісно сусідує інтимна лірика, сатира, рубаї. На метафоричному рівні досліджується ґенеза людських об’єднавчих засад та протистоянь.

З 1984 по 1999рр. – член Спілки письменників України. Делегат IХ, Х ( I Незалежного), II з’їздів письменників України. З 2001р. – член Регіональної Спілки письменників Придніпров’я, Міжрегіональної Спілки письменників України, Міжнародного Співтовариства Письменницьких Спілок. З 2007р. – член Президії Всеукраїнської творчої спілки „Конгрес літераторів України". Керівник Центру „Свобода слова", президент Літературного фонду імені Павла Полуботка. Генерал-полковник Української Служби Порятунку.

Юрій Кириченко – лауреат Міжнародної літературної премії ім. Тараса Шевченка (2009), ім. Григорія Сковороди (2009), ім. Івана Франка (2014) та багатьох інших всеукраїнських та міжнародних літературних премій. Кавалер орденів Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня та Святих Кирила і Мефодія (2008). За Дух і Літеру козацької звитяги в творчості нагороджений медаллю Богуна (2008).

Відповідно до розпорядження дніпропетровського міського голови І. І. Куліченка, з нагоди 60-річчя, поета Юрія Кириченка нагороджено Пам’ятною Медаллю „За заслуги перед містом" (2014). Проживав у Дніпропетровську та Києві. Активно друкувався за межами України.

Кордони умовностей справжню творчість не обмежують. Сходження до кратера

натхнення і самозреченості тривало. Життя поета, як лицаря української честі та

гідності, трагічно обірвано в ніч з 4 на 5 грудня 2015р. у Дніпропетровську.

Галина Шевченко, біограф Юрія Кириченка,

редактор-упорядник, автор передмов та видавець

47 книг поета, журналіст, літературний критик, член

Президії ВТО КЛУ, МСПУ, НСЖУ, кавалер ордена

Святих Кирила і Мефодія.

м.Київ.

Січень, 2019р.

Литературоведение