16 вересня о 16.00 – відкриття театрального сезону в Луганському академічному українському музично-драматичному театрі на Оборонній. Святкування 75-річчя Театру;
ЛУГАНСЬКОМУ АКАДЕМІЧНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОМУ ТЕАТРУ - 75 років

Важко переоцінити роль і значення творчої діяльності українського театру в такому регіоні, яким є Донбас. Луганський академічний український музично- драматичний театр "працює" на чистій українській мові, виводячи на авансцену національні традіції, звичаї та національну самосвідомість. Тобто, формує ставлення нашої "східної" спільноти до національних цінностей, і не тільки показує, але і прищеплює культуру їх сприйняття. Таким чином утримуються в підсвідомості нормативні вимоги до поведінки, які передаються з покоління в покоління та базуються на глибинних установках і системи цінностей минулих поколінь України, на соціальній пам'яті національно-етнічного населення країни. Що й дає повною мірою Луганський академічний український музично-драматичний театр.
Саме Луганський театр є тим самим, можна сказати, найважливішим механізмом подолання всіх існуючих бар'єрів взаєморозуміння у відносинах між людьми всього регіону. Тобто, театр створює всі умови для формування сучасної української культури спілкування, незалежно від національної приналежності, за якою майбутнє цивілізованого демократичного суспільства. Таку культуру, відкриту і демократичну демонструє Луганський академічний український музично-драматичний театр. Яка не залежить від стандартних, стереотипних уявлень про події та людей, які нав'язуються груповими, статусно-престижними і культуральними установками, які тяжіють в східному регіоні України. Саме вони породжують психологічні механізми нерозуміння один одного, незважаючи на здавалося їх однотипність і трафаретность. Театр же український, поставивши під голову всій своїй діяльності національну ідею, показує світ у всій його природі. При цьому, залучаючи глядача до інтерпретації подій, ідей, що є, по суті, найпотужнішою зброєю впливу на розумові процеси кожної индивидуальності з точки зору національної ідеї.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
У 1941 році у місті Харкові створюється перший Харківський український драматичний театр з акторів, евакуйованих з різних областей України для обслуговування Закавказького фронту, Чорноморського флоту. Засновниками театру по праву вважаються його перший художній керівник заслужений артист України Довбищенко В. С. та режисер Громов О. Я. З іменами цих режисерів пов'язане творче становлення колективу, збагачення репертуару виставами за п'єсами української класичної драматургії: "Украдене щастя" І. Франка. "Наймичка" І. Тобілевича. "Маруся Богуславка" М. Старицького. а також опер "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського. "Наталка Полтавка" М. Лисенка та інших.
В листопаді 1943 року в творчий склад цього театру ввійшла група українських акторів з Вінниці і Запоріжжя. Театр отримав назву Харківський український театр музичної комедії. Він став базою для утворення Луганського українського музично - драматичного театру. В травні 1944р. театр був направлений з евакуації в м. Луганськ і за рішенням Всесоюзного комітету мистецтв перейменований в Луганський український музично - драматичний театр.
Перший післявоєнний сезон театр відкрив у Луганську восени 1944 року виставою "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці" за М. Старицьким на сцені Палацу імені Леніна. На довгі роки з Луганським театром пов'язали свою творчу долю заслужений артист України В. Стороженко, Ф. Лук'яненко, Є. Селецька, В. Салтовська, С. Харьковецький, Галина та Олександр Некряч, В. Ольховська, Л. Бурмагіна, актори Т. Момот, Ю. Морфессі, Д. Сіріньок, В. Торба, І. Лопатніченко, М. Лотешко, О. Чаплигіна, В. Фурсенко, І. Тарасов, І. Биков, зав. музичною частиною Ян Боровськнй. На чолі театру були визнані на Україні режисери: заслужений артист Р. Єфименко, А. Бондаренко, народний артист П. Ветров. Певний час театр переживав розквіт. В 1947 році театру було присвоєно ім'я О.М.Островського. Та на початку шестидесятих в житті театру наступили дуже важкі часи, коли стояло питання про його існування взагалі. В результаті русифікаторської політики, що проводилася на Україні, театр ліквідували, залишивши вчетверо скорочену трупу з 1З чоловік. Згідно Постанови Ради Міністрів УРСР від 12 грудня (№ 1393) з 1 січня 1963 року український музично - драматичний театр ім. О.М.Островського і російський драматичний театр були об'єднані в єдиний Луганський обласний драматичний театр з двома трупами: російською і українською. Двадцять сім років в Луганську існував об'єднаний театр з двома трупами. За декілька років змінилося п'ятнадцять режисерів. Та живий був стрижень, добрі сталі традиції колективу, міць його на протистояння і виживання, і вже з наступного 1964 року, отямившись від суслівського удару, театр продовжує своє творче життя. За наказом № 66-Н Міністра культури УРСР від 23 жовтня 1970 року. театр було перейменовано в Луганський обласний музично - драматичний театр з двома трупами: російською і українською.
Але багаторічна практика роботи об'єднаних театрів не показала позитивних результатів і до крайнощів ускладнила художньо - творчий процес. В театрі були відсутні необхідні умови для планового і якісного випуску нових вистав, збільшилась творча незайнятість акторів, хронічним явищем стала текучість кадрів, складність у взаємовідносинах двох труп. Попри всі випробування, колектив не втратив енергії творення, бо черпав силу, натхнення з невмирущого джерела рідної мови, цілющої народної мудрості, життєдайної скарбниці української класики. Згадаємо вдячним словом вистави "Сватання на Гончарівці". "Циганка Аза", "Шельменко-денщик", яких нещадно били за "несоответствіє" ідеологічним постулатам, а вони користувалися незмінним успіхом і любов'ю глядачів. У постановці режисерів В. Добровольського, В. Бабіча, В. Шминця, з. д. м. С. Омельчука, А. Дядюри, В. Булатової, М. Єрмоленка йдуть вистави "Пархоменко" Ф. Вольного. "У неділю рано зілля копала" О. Кобилянської, "Марина" за Т. Шевченком, "Повія" П.Мирного, "Титарівна" за Т. Шевченком, "Лісова пісня" Л. Українки, "Підступнісгь і кохання" Ф. Шіллера, "Вій, вітерець" Я. Райніса, " Тарас Бульба" Я. Барабаша, вистави за п'єсами сучасних авторів "Пам'ять серця" О. Корнійчука, "Дикий ангел" О. Коломійця, '"Сподіватись" Ю. Щербака, "Драматична пісня" Б.Равенських і М. Анчарова. За цю виставу театр був удостоєний звання лауреата премії імені Молодої гвардії. Безсмертному подвигу молодогвардійців присвячена постановка А. Бондаренка "Запитай колись у трав" Я. Стельмаха, відміченого дипломом Міністерства культури УРСР і ЦК ВЛКСМУ.
Мільйони глядачів аплодували нашим виставам не тільки в Україні, але й в Білорусії, Казахстані, Далекому Сході, Крайній Півночі, Бурятії, Сибіру, де театр був на гастролях.
Вистояв український театр в м. Луганську немалою мірою завдяки подвижництву та непересічному таланту акторів, що підхопили творчі знамена старшого покоління і поклали на жертовник української сцени своє високе покликання.
Приймаючи до уваги клопотання обласного управління культури, обкому профспілки працівників культури, колективу об'єднаного театру, громадськості міста, з метою докорінних змін в організації театральної справи в області, а також, в зв'язку з необхідністю посилення пропаганди української національної культури і мови, виконком обласної Ради народних депутатів вирішив реорганізувати Луганський обласний музично - драматичний театр і створити на базі російської і української труп з першого лютого 1990р. обласний український музично - драматичний театр і обласний російський драматичний театр. Український обласний музично - драматичний театр створений на базі комунальної власності, рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 18.07.90р. № 15. На підставі рішення Обласної Ради від 20.02.98р. № 22/5 включений в перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління якою здійснює Обласна Рада. Повне найменування театру стало: обласний комунальний заклад "Луганський обласний український музично-драматичний театр".
Далі - він набув статус самостійного. Відкривати нову сторінку в історії театру випало на долю першим його керівникам - директору, заслуженому працівнику культури України Терещенку Ю.В. та головному режисеру, заслуженому діячу мистецтв України Московченку В.Ю. З 1999р. театр працює в новому, реконструйованому приміщенні по вул. Оборонній, 11, яке обладнане новими, зручними для глядача кріслами.
Головною і знаковою подією 2002 року стало надання театру статусу "академічного”. Це було визнання високого художнього рівня вистав, багаторічної, клопітої роботи колективу в збереженні і розвитку духовних надбань української театральної культури, це невпинний пошук нової естетики та театральної мови в розкритті світогляду людини сьогодення.
Про Луганський аадемічний український музично-драматичний театр можна сміливо говорити як про колектив з формованим, неповторним театральним обличчям, що вирізняється своєрідною сценічною формою в сучасному прочитанні української класики, в віртуальному вирішенні сценічного простору, в гармонійному поєднанні музики, пластики, світла, сценографії, акторської гри, у відтворенні мистецькими засобами світогляду людини сьогодення.
Зараз театр у Луганську очолюють: художній керівник - народний артист Украиъни та ЛНР М.Голубович, директор театру – В.Балджі, режисер – заслужений артист України – А.Яворський.