ВОГОНЬ В ДЕРЖАВІ ІКОНИ
18 лютого ц. р. Конґрес літераторів України відзначив в Національному музеї Тараса Шевченка День народження та пам’яті класика сучасної української поезії, автора понад 50 поетичних книг Юрія Кириченка. МІСТЕРІЇ ЩАСТЯ – так називався творчий вечір, де модератором і ведучою була біограф поета Галина Шевченко.
Свято поезії почалося з проповіді та благословення настоятеля Свято-Володимирського собору о.Бориса, який разом з півчими храму в пам’ять Юрія Кириченка та всіх невинно убієнних в Україні відслужив панихиду. Ікона „Нечаянна радість“, подарована Св. отцем Галині Миколаївні в цей святковий день, засіяла поруч з портретом Великого Поета особливим світлом.
Воістину, справдились, написані в листопаді 2015р. володарем сакрального Слова Юрієм Кириченком, тексти:
...У степу – свої закони,
В балади – свої ґноти...
...Вогонь в державі ікони
Безчестю не перейти...
Почесний гість заходу Василь Григорович Шевченко, ексзаступник Голови Державного Комітету телебачення і радіомовлення, керівник Центрального штабу Народних Зборів України, привітав присутніх в залі на учті класика від поезії Юрія Кириченка з святом, а Галину Кириченко (Шевченко) з отриманням нагороди – медалі за патріотизм та підтримання національних традицій „Захисник Вітчизни“ від Української Служби Порятунку.
Присутні в залі гості: письменники, журналісти, науковці, інтеліґенція Києва, юнаки і дівчата – студенти Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, вихованці ліцею Богуна, були свідками та учасниками творення, за словами публіциста Андрія Окари, нового літературного канону в українській літературі в сучасному форматі, який має стати інструментом консервації і водночас постійної актуалізації суспільної культурної пам’яті.
Вірші та балади Юрія Кириченка, що становлять золотий фонд національної та світової літератури, і є прикладом захоплення, вивчення сучасних та наступних поколінь, в супроводі скрипки, флейти та пісень на слова Тараса Шевченка живо і несилувано були сприйняті присутніми в залі.
За словами Окари, національна „SoftPower“ („м’яка сила“), а на творчому вечорі – це молитва, поезії Юрія Кириченка, класична музика, пісня, – яскраво означилась, як один з атрибутів культурного і політичного суверенітету України.
Можна тільки додати, що до абсолютно гуманітарних контурів постатей Василя Стуса, Василя Симонека, долучився Юрій Кириченко, як поет, який сьогодні мобілізує нас до участі в божественній і звитяжній акції життя.
Ганна Степняк-Лозинська, журналіст.
м.Київ,
19.02.2017р.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.