Сотворив Бог землю, гори,
І моря і ріки.
А ви загарбали під себе,
А як же нам жити?


Ніде рибки половити,
Ніде відпочити.
В ліс не можна, й біля моря,
Що ж нам всім робити?


Не так страшно вже за себе,
Як за дітей й внуків.
Що ж їх жде на землі рідній,
За що такі муки?


Що ж ви робите, магнати?
Побійтеся Бога.
Знайте, ми ж бо Українці,
Козацького роду.


Довго ми терпіть не будем,
Не гнуться в нас спини.
І поборем загарбників,
Однієї днини.