Іде сніг, чарує блакить,
І десь там місяць вже горить.
Танцюють зорі, твої очі
І я іду в обійма ночі...

Лишаю все з вчорашнім днем,
Неначе льодяним вогнем 
Опалює долоні вітер
І сотні, сотні, сотні літер
Кружляють зараз у повітрі.

Ховаю в них свої думки,
Неначе квітки пелюстки,
Які я потім подарую,
А може - в серці замурую.

Бо їх почути маєш ти!
Лиш ти почуєш, зрозумієш,
І враз засумуєш, а може - зрадієш!

А якщо ні, то не мені
Тепер належиш ти...