З циклу "МИСТЕЦЬКІ ХРОНІКИ"

ЮРІЙ КИРИЧЕНКОлауреат Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (2014)

 

 

                      БАЛАДА 

  НА ЧЕСТЬ КАРТИНИ "ВЕЛИКА МАТІР"

              ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ

 

…Везуть картину… Ой, чи вже й везуть?

Везуть картину… Ой, чи й по дорозі?

Аж бовдури, мов пси з-за хмар, іржуть,

Від дивовиж утриматись не в змозі…

Везуть картину? Із Галичини…

Везуть картину? З Мюнхена, від пані…

Її талант – на крилах сяйвини,

Її талант – в черленому жупані…

Везуть картину? Майже привезли,

Що значить майже? І чому – на Київ?

Шляхи на Січ змарновані були:

Засів на Січі наміснúк Батиїв…

Везуть картину… Скоро вже, ой, ско…

На ранок – київські обійме бруки…

Вперезана з усіх боків паском,

Коли ж вона в мої потрапить руки?

Пів шляху пройдено, а пів – ще на порі:

До Січеслава – колії сріблясті…

„Велика Матір" – вперше на Дніпрі,

Щоб вберегти народ наш од напáсті…

Її душа і серце – без олжі,

Помазинаця  Божа – не інакше…

У слави і безсмертя на межі,

Хай вбереже помешкання і наше…

Із Києва їй шлях в ясну зорю,

В серпневі мальви, повз пахкі левкої…

…Талант мисткині я боготворю,

Він – в шатах слави многовікової…

 

18 – 23.08.2015р.

 

                          * * *

 

…Картина „Парки" Емми Андієвської

Прийшла в моє помешкання, домів

Світильником ґенези української – 

Так, як ніхто до неї ще не смів…

Що в її суті? Може, волхвування?

Що в її суті? Може, ворожба?

У космос душ величне поривання,

А може, світло, за яким – судьба?

Не те, щоб мовлене було священне,

Не те, щоб мовлене було святе…

Та сяє в нім у фарбах незнищенне,

І, разом з тим, величне і просте…

Що ж пані в образах закарбувала?

Що ж пані в рівень з серцем піднесла?

Ту сутність, мо’, яка не відтривала,

І першого, й останнього числа…

Картина „Парки" світиться крізь мрева,

Картина „Парки" в сяйві див живе…

Де ви помітили на ній дерева,

Ну хоч одненьке дерево криве?

А поміж тим, вона свята і світла,

А поміж тим, душа її жива…

В уяві ста святинь вона розквітла,

І в космосі чуттів огром спива…

Захоплюватись нею? Не сказати!

Вростати в богоявленість, в красу?..

…Високість розмислів підперезати,

Це те, що й на Голготу понесу…

 

08.09.2015р.

 

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.