З книги "ЧУЖІ СОЛДАТИ"

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО,  лауреат літературної та суспільно-політичної премії гуманістичної свідомості „Поезія – соратниця Феміди"(2012)

 


 

                                           ЗАЯВА

                                               ДО

                     ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

 

                                                З

                                           циклу

                             ,,Гострозубі фрески"

 

                                                                                             О.Морозу

 

…Сатирику пострадянської дійсності 

Присвоїти б ранг спецнадійності…

Сказав, і всміхнутись не можу,

Бо цим ненадійність множу:

Чітко, без жодного застереження,

Нюшкує мій слід служба зовнішнього спостереження…

А я ж не крав, не вбивав, не труїв – 

Лиш у слові дозволив палкий наїв…

 

                                           ТОПТУНИ

 

                                Балада про хрест і жезл

 

                                                                                                                        Галі

 

Цинічно, нахабно,

                                без найменшого                                                                                                                            

                                                             застереження

Плететься за мною слідом

                                              служба

                                                           зовнішнього 

                                                                                 спостереження…

Я – птахом у небо:

                                 агове, лішак, здожени!

Та ба: застилають сонце вишневе

                                                          крилом 

                                                                        кажани…

Спускаюсь на землю, аби

                                            розколошкати

                                                                      сни,

Аж тут і вони, тамерлани

                                             пітьми – 

                                                             кажани…

В потилицю більше не дихають:

                                                        думають – можу й забить…

Трапляються і делікатні, ці – 

                                                   німо запитують:

                                                   мо’ , тобі чим підсобить?..

Деякі з нехристів – мов тарганища:

                                                             руді,

                                                                       чорні, 

                                                                                  білі…

А вчора була ,,спостережка" –  

                                                      суцільні дебіли… 

 

Ґевалди з ґевалдів… Маупівський ,,Персонал плюс" 

                                                зараховує

                                                                  скопом усіх                                                                                                                                 

                                                                                        в одморозки:

На вигляд під сорок, а обличчя – 

                                                         кольору

                                                                        мідної

                                                                                     купороски...

На розі відхекались, зазирнули

                                                       ,,в рюмочну"

                                                       тітоньки Ані… 

Ті ж, що лишились в авто,

                                             пасли мій образ

                                                                         вповільнено

                                                                                               на екрані…

І хоч задіяно у гонитві аж три есбеушні машини,

Господь воістину месник:

                                             у двох  з них

                                                               прокололись

                                                                              од спритності шини… 

А третя ,,автокоманда", гадаючи, що

                                                            вибрала

                                                                           позицію

                                                                                          вдалу,

Хвилин за тридцять також 

                                               не змогла

                                                                 уникнуть

                                                                                  скандалу:

Рухаючись коліщатно по стріт-авеню, мов

                                                                        кумедна

                                                                        якась

                                                                        черепаха,

Зачепила при самому бордюрі бабцю:

                                                                 ледь до янголів

                                                                 не втрапила

                                                                 горепаха…

Зібрався натовп, горланив,

                                               немов купці

                                                                    на Привозі…

Я ж, користуючись рейвахом, – 

                                                        дай, Боже, нозі…

Пройшов півквартала, 

                                       милуючись

                                                            цвітом

                                                                          весни,

Аж чую потилицею:

                                   знову десь поруч 

                                                                  тирлуються                                             

                                                                                        таргани…

О пів на надцяту, уже на Ладозькій, вдома,

Випив квасу,

                       допавшись

                                           спрагло                                                                                                                                         

                                                          до кружки.

Наче дівка на гоцалки, навідалась клята втома…

Балада підкралася непомітно:

                                                   в стилі

                                                               мишки-       

                                                                             норушки…

Гадаю, текст її прийшлий, редакторко люба,

                                                                             редаґувати 

                                                                              нема

                                                                              потреби,

Ліпше по трьох майорах з охранки

                                                             віртуально

                                                                                справимо

                                                                                                 треби…

І хоч спринтери-стаєри, доконечно впевнений, знають:

За осклизлим вікном контори 

                                                    не на жарт

                                                                       заходилась

                                                                                            весна,

Та ще не скоро, либонь, у собі доконають, 

Бредучи асфальтом і бездоріжжями,

                                                                хрест                                                                                  

                                                                           і жезл 

                                                                                      топтуна… 

 

                                      СУТО

            НЕЗАЛЕЖНИЦЬКИЙ СИНДРОМ

 

                            Фраґмент хроніки

                                           з

                                       циклу

             ,,Пригоди в царстві перодряпів"

 

…Якщо ,,поденщик пера" не їсть паштети із рук

                                                             спецслужби

                                                             держави,

Такий до скону літ не питиме бренді

                                              з ківшика

                                              слави…

Ні премій йому, ні розгонистих

                                        нагород,

Хоч він сто разів з тих, кого читає

                                             народ…

Якщо ж  ім’ярек на службі в коханій

                                                охранці,

Талант він звечора, геній – 

                               вранці…

І всі премії, рано чи пізно, –

                                        його,

Дарма, що оперативний псевдонім перодряпа – 

                                                                 не Віктор 

                                                                 Гюго…

 

 

                             СУТО

        МІЛІТАРНА ЗАМАЛЬОВКА

                                  З

 ДЕКЛАРОВАНИМ ЦИВІЛЬНИМ ПІДТЕКСТОМ

 

                                 З

                             циклу

            ,,Погони для пацифіста"

 

…Чи відає міністр від оборони,

Що у військах закінчились патрони,

Що генерал-полковники й корнети

Чужих держав таємні баронети?..

Невже він од присяги й честі вільний

Лиш тому, що костюм на нім цивільний?..

Р.S.

…Що цей сюжет – не з нашої епохи,

І я не сумніваюсь анітрохи…

Підтекст не грає мілітарну ролю,

А тому чемно й вийшов з-під контролю…

 

 

         СМОРІД В ПОГОНАХ

 

              Напівзаборонена

                        тема

 

                        Пам’яті Романа Єрохіна

 

                           1

 

...І хоча правоохоронна система

Є напівзаборонена тема,

Доки буде вона деренчати,

Як тут, справді, мовчати?..

 

                           2

 

…Убивають, катують, ґвалтують,

А між цим – Україну вартують:

На усіх правових перегонах

Щільний сморід в погонах…

 

                           3

 

…Камуфляжна цинічна система – 

Не з фантастики класика Лема…

Гріх її трактувати довільно:

,,Струнко! Вільно!"

 

                        БАЛАДА

                            ПРО

ПРОВИНУ В ЗІТХАНЬ НА СПОДІ

 

…Росла собі донечка в тата,

Ходила до школи з тугою кіскою.

Банти заплітала на свята,

А коли виросла, стала чекісткою…

Надія школи і факультету,

В закличних справах така палка…

Як вона прагла авторитету:

Тонка бровою – станом тонка…

Ґазети писали, як трудяться рудні,

Як брат кує оборону держави…

У неї теж були власні будні,

Вірилось – не іржаві…

Не кремінь якийсь вона, не зубило,

На цвяшок ніяк не схожа…

Начальство, звісно ж, її любило:

Така привітна, мов ружа гожа…

Чим на роботі щодня займалась,

Про це не в книгах розповідати…

Якось на власній думці спіймалась:

Які ми в біса Доби Солдати?..

Вночі – катуєм, вранці – вбиваєм,

Розп’явши сонце, в пíтьмі триваєм…

Найкращі роки – у себе вкрала,

Найкращі роки – не тих любила…

Роль у виставі не першу грала,

А душу й тіло, вважай, зганьбила…

…Росла колись донечка в тата,

Ходила до школи з тугою кіскою.

Банти заплітала на свята,

А коли виросла, стала чекісткою…

…На цьому можна сказати: ,,Годі"–

Навіщо їсти червиву грушу?..

…Гірчить провина в зітхань на споді,

В мішок заплічний сховавши душу… 

 

                      БАЛАДА

                            З

       ЧОТИРЬОХ МАСИВІВ,

                           У

                       ЯКІЙ    

      РОЛЬ МИЙЩИКА БІДЕ

    ВИПИСАНА З ОСОБЛИВИМ 

               ПІЄТЕТОМ

 

                Масив №1

 

…Дембельовані чекісти,

Хто дає вам попоїсти:

Олігархи, пахани

Чи, даруйте, братани?..

Виструнчені на о’кеї,

Зневажають вас лакеї:

Вслід зухваленько плюють – 

Зраночку не подають

 

               Масив №2

 

…Опуститися так низько

Не надіявсь і Онисько…

Певен був: чекіст і в лазні

Дивіденди має власні…

Але в долі-виручалки

Не знайшлось йому й мочалки:

Як на Смертному Суді

Щулиться в чужій баді…

 

             Масив №3

 

...Ледь не плаче доходяга:

Цілував окраєць стяга…

В снах він – опер, чоловік

Кастелянші Лари Цвік…

Ледь очунявши, з подлянки

Прикладається до шклянки,

Пригадавши, як стажором

Був у колі курв мажором…

 

             Масив №4

 

…А тепера, а тепера

Інші курвам чистять пера…

Іншим шик і благодать – 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.