ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії імені Кароля Войтили (2009)
ДІТИ З ЧЕКІСТСЬКИХ ПРОБІРОК…
З циклу
,,Черепи на службі в черепахи"
…Діти з чекістських пробірок
На шиях не носять бірок:
Бавляться при посадах
В феесбешних моссадах…
Знаходячись у прострації,
Не підлягають люстрації…
Звідавши принад світу,
Мають досвід, освіту…
Не освячені, хоч освічені,
На фуршетах дещо приґнічені…
Звісно, не всі вовчари
Пробіркові яничари…
Роки роблять своє,
Практика збій дає:
Не з волі Господа Бога
Батожилася дорога,
На котрій вони постали –
Де крилами, де мостами…
А де – і парнокопитими
З фужерами не надпитими…
На них вуста фаворитки
Лишили чужі відбитки…
Фактаж драстично довільний?
Світ в дотиках – зух свавільний:
Як в пíтьму дітей збували,
Ґевалдами називали…
МАУП та його ґазети
Садили факт на клозети:
Намагались наразі
Протистоять заразі?
Інші ж – не надто пишуть,
Переполох колишуть?
Сюжети драм, хоч приречені,
До часу, все ж, убезпечені…
Злі мізки – змроком засмічені,
Проекти – давно засвічені…
Щоб нам їх заактувати,
Тут я вам ледь зауважу,
Навчить слід ворону вражу
Зозуленькою кувати…
Єдине, що в снах фільтрує вона крізь нечемний морок,
Так це ковбасу за три двадцять чи за чотири сорок…
Програма в ґенах записана на двісті літ через триста копірок,
На шиях, замість хромованих хрестиків, не передбачено бірок…
І хоч діти проекту зовні не є вовчари,
Суттю і промислом звіра вони яничари:
По секретній програмі, зариблених в ставах,
Їх мальками ще вивчили грать у виставах,
Де на покуті маузер і комісарська розпуста,
А присяга на вірність Конторі – зоря семиуста…
…Діти з чекістських пробірок
На шиях не носять бірок,
Які б колихались, немов польові дзвіночки:
Для терактів найліпш треновані одиночки…
Що саме в чекістську програму їх введено,
Коментувать ніскілечки не заведено:
Під грифами ,,цілком таємно" та ,,зберігати вічно"
Ґевалди зобов’язані жить семичасно й сейсмічно…
А якщо так, при всьому вишколі, не виходить,
Удавка удава їх витончено знаходить…
Але при цьому відьмацька вистава не уривається:
Завіса, на сцену впавши, бісером переливається…
І так, допоки правда про правду в зачовганому запасі,
Ґевалдам
Франкенштейна
служити
чекістівській
черепасі…
08.09.2009р.
м. Січеслав.
ДО ЖИВИХ ЗВЕРТАЮСЬ…
…Мертвим не дано почути голос –
Для живих лиш коло серця колос
Виколисує погідну днину,
Аби нею прихистить людину…
Мертвим не дано над прахом стати –
Животрепетом душі дістати
Всіх, кому наречено сьогодні
Викінчить труди богоугодні…
До живих звертаюсь: будьте мужні –
Вийдіть з мороку, неначе з мушлі…
Вчуйте за плечима кревні крила –
Доля їх безсмертям краю вкрила…
06.11.2009р.
м. Січеслав.
ДВОЄ З СПЕЦНАЗУ
Каті, Даші
…Лапа й Ляля – спецназ ПДВ:
Звироднілих на шмаття порве…
Але щирих, звісно ж, голублять,
На десерт – по цукерочці люблять…
Лапа й Ляля – принцеси собачі,
Доньок тішать їх душі кульбачі…
Мають добрий вишкіл тактовності,
Є в них, певно, ґени духовності:
Заглядав я не раз, не двічі,
Як в ікони, в собачі вічі…
Нам би, людям, у них повчиться
До скарбів святих долучиться…
Ситі скажуть: „В усіх собаки,
Забива римуванням баки"…
…Їжачки ж притихнуть в траві:
Мчать мисливсько-сторожові…
27.12.2009р.
м. Січеслав.
ХОЗАРСЬКА БАЛАДА
Галі
…Маґазини, офіси, контори –
Все з благословення пані Тори:
Як до рук її не припадаєш,
Власне неуцтво чи й відридаєш…
Мерседеси, кадилаки, форди,
За кермом облич не вгледіть – морди…
Самовпевнені й самовдоволені,
Царювати – в злиднях приневолені…
Їм, доконче, треба на Баґами,
Та, оточені ерзац-богами,
Мусять за Іванів працювати,
Аби тим було хоч щось жувати…
Ці Івани – голодранці й годі,
З ними б розібратись при нагоді…
Та, допоки розбрат і руїни,
Дбати слід про велич України…
А як величання увірвéться,
Українець сам переназветься:
Бізнес – опускає і підносить,
Сад хозарський – тричі плодоносить…
У житті – немов на ниві довгій:
Вчора ти Коротич, нині – Довгий…
Реставруючи печаль кульбачу,
Містики у сказанім не бачу…
…Проти вітру йдеш а чи до вітру,
Май за пόдушку – хозарську видру…
…Якщо видра видряпає очі,
Знай: не тим богам послався з ночі…
…Маґазини, офіси, аптеки,
За шлаґбаумом – „Нові ацтеки"…
15.12.2009р.
м. Січеслав.
РАНКОВА РОЛЬ СОБАК
Галі
…Здолавши дощу завісу,
Прийшли Лапа й Ляля* з лісу…
В очах – стилістика сонця,
Собачого щастя ґронця…
Торкаюсь краси незримо
І повнюсь тобою, римо…
…Здолавши пітьми завісу,
Пульсує поема лісу…
Собаки в ній поза грою?
Ні: грають ранкову ролю…
17.11.2009р.
м. Січеслав.
________________________________
*Собаки поета Юрія Кириченка – співавтори творчих містерій (прим. ред.-упоряд.)
ПТАХИ ВІТЧИЗНИ
…Поети – діти свободи,
Яка пішла по гриби…
Ні зорі її, ні води
Не знають з ними ганьби…
…Поети – птахи Вітчизни,
Її кольорова сіль…
Без них мізерні мармизни
Вмочають вуста в кисіль…
Суспільство спасуть сонети,
А не блокпост чи багнет…
…Поети – душа планети,
Розвідники надпланет…
27.12.2009р.
м. Січеслав.
АПОКАЛІПСИС
МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ
Галі
…Кохана, глянь: горить Самарський ліс,
В огні кривавім сосни та ялини…
На хрест зійшли і білочка, і лис,
І кущик недокльований калини…
…Кохана, глянь: обвуглена сосна
До нас, безпечних, руки простягає…
Була, мов скрипка, – щира й голосна,
А нині, крізь дими, спасти благає…
…Кохана, глянь: он плаче їжачок:
Ледь вирвався з пекельного полону…
У зайчика присмалений бічок,
Не може стримати сльозу солону…
Мовчить обвуглена горобúна –
Що може, закатована, сказати?
Надпивши з келиха страждань сповна,
Безсила розпач слів підперезати…
…Кохана, глянь, горить Самарський ліс,
В очах і в серці ворона смеркає…
За кілька кроків – річка, верболіз,
Судома крила зморені змикає…
28.12.2009р.
м. Січеслав.
БАЛАДА БОЖОГО ПРОМИСЛУ
В. Омельченку
…Як прославив, так і знеславлю,
Ста презирствами озаглавлю
Все, що тут про тебе озвучу,
Оскопивши породу сучу…
Йди, розвінчаний, лободою
Цілуватись в пітьмі з бідою…
Відтепер тобі зась до світла:
Не для тебе черешня квітла…
Най твій тричі паскудний череп
Не обійде відмщення келеп…
Най застряне в горлі молитва,
В бороді – затупиться бритва…
А земля, яка хліб нам родить,
По тобі і слід заскородить…
…Як прославив, так і зневажу,
Підлу сутність вдягнувши в сажу…
Якщо з шкірою скинеш лахи,
І тоді не уникнеш плахи…
І хоч приймеш в сні лик скотини,
Не минуть тобі гільйотини…
…Як сказав, так і буде в суті:
Букви – в промисел божий взуті…
05.12.2009р.
м. Січеслав.
БАЛАДА
ПРО
РАДІСТЬ СВОБОДИ
Галі
…Крізь сутінки, повз вітряки, крізь хвищу
Летіла птаха в хмару, сонця вищу…
Крилом і серцем напрям вивіряла,
Далекій трасі ніц не докоряла…
Летіла птаха легітно, набожно,
Як повелів Господь – ясновельможно…
Несла на крилах наміри некволі:
Жагу звитяги, звільнення з неволі…
Було крило, хоча й не перебите,
Та кулями навиліт злом прошите…
Було крило, хоча й не знавісніле,
Та серце попід ним обледеніле:
В тисках льодів стогрімно стугоніло,
Од болю і страждання почорніло…
Летіла птаха, лет не вповільняла,
Леґенду з чорних напастей звільняла…
…Крізь сутінки, повз вітряки, крізь хвищу
Несла свободи радість, сонця вищу…
25.12.2009р.
м. Січеслав.
БЕЗ ВІТЧИЗНИ
…Без Вітчизни, без батька-матері
У чужому пливуть фарватері…
Сатанинські ведуть їх чари,
Звати скопом їх яничари…
Небагато у зла пієтету:
Діти-ґевалди – гріх Комітету…
Наплодили їх, накопичили,
Навіть в школах чекістських вивчили…
Навіть вищу дали освіту,
І послали служить по світу…
Діти-ґевалди, франкенштейни,
Хто їх родичі – ніхт ферштейну…
Так і ходять без розуміння,
Нащо вклали в їх лоб каміння…
Розмолоти б його на друзки,
Рад би й спробувати був, та – дзуськи:
Замакітрена чорним психіка,
Як було ще дитятко крихітка…
Психотропним гріхом начинена,
У відкритий космос відчинена…
А у космосі – лютий холод,
На відкриті стосунки голод…
…Без Вітчизни, без батька-матері
У чужому пливуть фарватері…
Генерали, бомжі, губернатори
Кадебістське сíм’я по нáтурі…
Пси, відпущені із налигача,
На вустах – сатани наливочка…
В Україні і в Білорусії
Душі чорні в них, коси русії…
За Союз вони, за Совдепію,
Не цураються, здуру, й опію…
В коноплі блукають куріпкою,
Власний розпач годують ріпкою…
Тягне дід її із бабуською –
Той, що звав колись Раву Руською…
А десь – батьків брат і племінники,
Кровопивці й кровозамінники…
Наполохані тягнибоками,
Розподілені всі „за блоками"…
Діти підлості прагнуть радощів,
Делеґовані в світ для прикрощів…
Божий гнів од них одвертається:
Гріх Чека – на хрест повертається…
Р.S.
…Без Вітчизни, без мови, без совісті,
Як їм, ґевалдам, в тимчасовості?..
24.12.2009р.
м. Січеслав.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.