В твой сон тихонечко приду

ВАЛЕНТИНА ЛЫСИЧ

Ты мне рад?


Хорошо мне с тобой. Спокойно.
И ладонь мне твоя - как дар.
Улыбнусь от счастья, невольно
На губах ощутив нектар.

А в ладонях тают снежинки,
Ощущая нежность, тепло.
Тихой песней слова-пушинки
Прозвучавшие, унесло...

Закрываю глаза, хмелея.
Зазвенел хрусталём закат.
Свои чувства открыть не смея,
Лишь шепчу: - Ты мне рад? Ты рад?
2016
__________________

Не вірте гожим дням - відійдуть у минуле.
Оманливий мотив перерветься без слів.
М'ячем під вечір сонце скотиться заснуле
В обійми ночі... Ось і день уже зотлів.

Не вірте гожим дням. Вони такі зухвалі:
Надію подають на радість, щастя плин.
В промінні сонячнім - напрочуд досконалі,
Зненацька задощить - не знатимуть провин.

Не вірте ні на мить! Ця їхня позолота -
Лише піймати хоче в чарівну казку снів.
Це в спомин про тепло розчинені ворота,
І до душі припавший соловейка спів.

Не вірте гожим дням...

25.09.2016
------------------------------
Как хорошо быть любящей женой!

Как хорошо быть любящей женой,
Готовить завтраки, в дорогу провожая,
Дарить тепло, усталости не зная,
И верить: тыл надёжный за спиной!
Как хорошо быть любящей женой!

Как хорошо, когда в твою ладонь
Доверчиво кладёт ребёнок руку.
И к каждому прислушиваясь звуку,
Ведёшь его по жизни. Ох, не тронь,
Судьбинушка, моё дитя не тронь!

А в доме дверь открыта для друзей.
Пусть будет жизнь улыбками богата!
В кругу семьи, вниманием объята,
Добрее становлюсь, душой светлей,
А, если надо, - во сто крат сильней!

Как хорошо быть любящей женой!
И знать: любима я, незаменима.
А то, что чуточку душой ранима,
Нисколько не нарушит наш покой.
Как хорошо быть любящей женой!

2016
--------------------------------

В твій сон тихесенько прийду...
Замри... Не дихай на долоні.
Десь там, у мареві-полоні,
Сновидою весь час бреду.
То ж не сполохай... Вже іду.

Так довго на мене чекав!
Я знаю це. Як знають квіти:
Коханням важко відболіти.
Щоб не згубилась серед трав,
Натхнення місяць щедро дав.

Сердечно, з радістю зустрінь.
Відчуй на смак солоні губи.
І до нестями, і до згуби,
Кохай до злету, до падінь,
Не відчуваючи сумлінь...

2016
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.