на пройдене минуле озирнусь,
згадаю сонця щедрого тепло,
розквітлі квіти, все, що в нас було.

Зорі пробудження відчую вмить.
І спогад щастя, що в грудях щемить
враз стріпонеться й знову позове
до тебе, де любов, жага живе.

І повернусь. В прийдешнє огорнусь

А я вернусь к тебе, вернусь,
На пройденное оглянусь
И вспомню солнца щедрого тепло,
Чтоб сердцу стало радостно, светло!

Я пробужденья ощущаю миг,
Мой разум вновь его постиг.
Он встрепенётся, снова позовёт -
К тебе любовь по-прежнему живёт!

Как в сладкий сон я окунусь
с тобой. С пути уж не собьюсь!