…Пані Галю, качки летять,

Пані Галю, з Дону…

Білопері хмарки двигтять

Нижче на пів тону…

Пані Галю, гуси пливуть

У м’якій блакиті…

А в мазанках люди живуть,

Кохаються в житі…

Пані Галю, орли летять – 

Дзьобаті, мов дуки…

Цілуватись вуста кортять – 

Щиро, без принуки…

Пані Галю, крижні летять

Та все під рушниці…

Козаченьки вуса вертять,

Палять в гаківниці…

Пані Галю, човни пливуть – 

Додому чи з дому?

А матуся зове: вуть-вуть

З бережечків Дону…

Пані Галю, сова мовчить,

Не бажа гутарить…

…Коли ж неня доню навчить 

Вустонька розхмарить?

Пані Галю, сніги сніжать,

Мов білії птиці…

Виходь в похід руку пожать

Та й біля криниці…

Не виходить пані Галя,

Молитов не чує…

І де тепер моя краля,

З ким в снігах кочує?

Нема межі горю-лиху,

Нема обнадії…

На молитву мою тиху 

Кпини шлють злодíї…

Я злодíїв поневажу,

Пані Галю, з ночі:

Невтіпачну силу вражу

Лайну позаочі…

Ідіть собі, бредіть собі,

Коней не жалійте – 

На белебні в лютій злобí

Спроквола шалійте…

Пані Галю, стріла летить,

Проти серця стала…

Наконечник її святить

Це ти з ночі встала?..

31.12.2012р.