До кого прихиляється небо?

Чи серпень смутку додає краплину?
Чи чорнобривці пахнуть гіркотою?
Ти задивився на мою світлину,
А осінь гаптувала сивиною.

"Чарівна пані, - кажеш ти одверто, -
До тебе прихиляється і небо".
Та інших слів чекаю я уперто.
Слова кохання хочу чуть від тебе.

Моє вже літо зникло за порогом,
Свої дарунки пропонує осінь...
А небо прихиляється до того,
Хто сумував і настраждався досить.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.