НА ФОТО З ДИСИДЕНТОМ...

На фото колишній дисидент та політв'язень, лікар-психіатр і правозахисник,президент Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини від 1990 р., член Американського товариства психіатрів від 1979 р., член Королівського коледжу психіатрів Великої Британії з 1980 р., член Канадської психіатричної асоціації з 1981 р., Товариства психіатрів і неврологів Німеччини, співголова Комітету „Бабин Яр" Семен Глузман та біограф класика сучасної української поезії Юрія Кириченка Галина Кириченко (Шевченко). Зустрілись вчора на творчому вечорі  двох неординарних особистостей, талановитих поетів, прозаїків Євгена Городецького та Григорія Яблонського „Наші в місті або Про життя – на два голоса" в київській міській бібліотеці ім. Ошара Шварцмана. Вечір вдався на славу, як за сценарієм французького поета ХVII ст. Жана де Сантеула: CASTIGATRIDENDOMORES –  „смехом бичуют нравы". 

Що вразило найбільше? На очах митці ставали, так би мовити, інструментом консервації і водночас постійної актуалізації суспільної культурної пам’яті. Вони зберегли і передавали пам’ять про Бабин Яр, ГУЛАГ, політичні репресії, які стосувались і євреїв, і українців, і білорусів, і казахів, і прибалтів. Позитивна імідж-кампанія „відтворення пам’яті" входить до арсеналу національної „м’якої сили" (Soft Power) – одного з атрибутів культурного і політичного суверенітету України. Тексти письменники читали російською, але... Якби я читала паралельно поезії Юрія Кириченка українською – десонансу не було б ніякого, бо українська у них була в крові, в ґенах, по яким галопом пролетіла скіфська кіннота, сармати, гуни, арії, кіммерійці... Вони подорожують, займаються бізнесом, наукою, викладають у різних університетах світу, але завжди повертаються в Україну: на Батьківщину своїх батьків, дідів, прадідів... В Житомир, в Коростень, в Київ на Поділ... Вони ВИЖИЛИ, але їхня творча активність обумовлена, скоріше за все, не абстрактним гуманізмом, а тим, що політичні сили і широкі маси так чи інакше реагують на культурні контексти, сформульовані симбіозом митців та інтелектуалів. 

На фото я відчуваю себе посередником між правозахисником, психіатром, дисидентом, громадським діячем Семеном Глузманом, присутнім в залі, який щойно зробив автографи на своїх книжках, подарованих читачам бібліотеки, і вбитим в 2015 році у Дніпрі „рядовим дисидентом" поетом Юрієм Кириченком, який біля двох десятиліть був у внутрішній еміграції, „мотаючи строк" в сучасній, замаскованій під вільну, Україні.

…Поети не йдуть в президенти,

Поети не йдуть в генерали…

Вони – рядові дисиденти:

Вітчизну у них украли…

                          Юрій Кириченко, 2007

Семен Глузман почав відстоювати свої ідеали ще в 70-х в Союзі, коли у листопаді 1971 р. підготував незалежну заочну судово-психіатричну експертизу в справі генерала Петра Григоренка, якою генерала було визнано психічно здоровим. На початку 90-х український поет Юрій Кириченко в своїх книжках талановито віддзеркалив портрет в’язня сумління генерала Григоренка, даючи можливість мислячому читачу відчути і зрозуміти справжню причину політичних репресій:

             ГЕНЕРАЛ

ПЕТРО ГРИГОРЕНКО:

    ВСТАНЬТЕ ГЕРОЇ!

Дзвонять кайдани у жилах,

Будять і діда, і внука.

Серце в надколотих брилах

Чує: скрегоче принука...

Дзвонять кайдани у крові,

Воленьку чують.

Степу, Карпатам, Дніпрові

Віру гартують...

Скоро пощезне неволя,

Вийде душа на етюди...

Ось вона, хрещена Доля,

Радуйтесь, люди!

Дзвонять кайдани на сполох,

Кличуть: „До зброї!"

Поруч і в дальніх околах

Встаньте, герої!

Всупереч державній точці зору політичного режиму в СРСР, Семен Глузман довів незаконність застосування проти генерала методів репресивної психіатрії, відкинувши те, що генерал Петро Григоренко „психічнохворий". Експертиза була підготовлена  фахівцями інституту судової психіатрії ім. В. П. Сербського. Пройшло стільки років, Союз розпався, а поет Юрій Кириченко вже в Незалежній Україні акцентує на тих же проблемах:

...Висвітлень в пресі понині чека

Психіатрія на службі в ЧК…

Поле дослідницьке, діло нагальне,

Нишкне в тривозі перо актуальне…

10.05.2008р.

м.Січеслав.

Що нас всіх, присутніх в залі людей різних національностей, віросповідань, які світоглядно вважають себе приналежними до різних культур, об’єднало? Потяг до волі, правди, свободи у своїй Вітчизні, на своїй землі, де знаходиться прах і спадщина наших предків, яку у нас украли. Хто? Та все ті ж, хто й був при владі і в 70-х.Поет Юрій Кириченко, 2007 р.: 

 ХТО ВОНИ І ЗВІДКИ?

 Головоломка для допитливих

…Завчено козиряли,

Звично в душу шниряли…

…А коли убивали,

Відзіґорні бували…

Юрій Кириченко: „Сьогодні практично на всіх домінуючих суспільно-політичних висотах знаходяться чужі солдати, котрі, оперуючи новітніми технологіями зла і насильства, сприяють тому, аби балом визиску і виродження явно і латентно правили ,,польові командири" в уніформі кукловодів, спокушаючи люмпенізоване суспільство липкими принадами ,,європейського раю", –  читаємо в анотації до книжки „Чужі солдати" (2007). Конкретніше – чекісти, ординці. Поет „основи цього зла в словах і днях лупа":

…Чекісти – орден зла, орда в орді, колона,

Яку нумерувать мені не випада…

Це ті, що сотні літ кістьми лежать „у трона",

Через яких в світах біснується біда…

Хтось знає їх зблизька, а хтось, як я, – здалéка,

Хтось служить їм за гріш, а хтось – зле потерпа…

Лиш праведна душа, мов із громів лелека,

Основи цього зла в словах і днях лупа…

Юрій Кириченко, 2012 рік, із вірша „Орда в орді".

У 1972 році Семен Глузман був засуджений (головно за вказану незалежну експертизу) на 7 років концтаборів (у Пермській області), додатково йому дали 3 роки заслання (у Тюменській області). Він відбував покарання разом із Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Левком Лук'яненком. І жодних непорозумінь у російськомовного єврея Семена Глузмана з україномовними дисидентами тоді не було, як і в мене зараз в цьому товаристві. Впевнена, і у „рядового дисидента" Юрія Кириченка в, так би мовити, Незалежній Україні, теж не було б, бо є спільне, що об’єднує, – любов до Батьківщини. Хто ж не зрозуміє, не почує написане класиком ще у 2007 році? 

А ті, хто живуть без Вітчизни,

Які б не були вельможі,

Хоч райдугою в них бризни – 

На смертників схожі…

(З вірша „Така зрима схожість")

Поет, сатирик,критик, публіцист, перекладач Юрій Кириченко залишив нащадкам величезну культурну і літературну спадщину, як інструмент консервації і водночас постійної актуалізації суспільної культурної пам’яті. Але я, зберігаючи цей безцінний скарб свого Народу, відчуваю себе дружиною „ворога народу" на окупованій території, де чітко окреслена абсолютно гуманітарна постать поета Юрія Кириченка, яка і сьогодні здатна мобілізувати нас до участі в божественній і звитяжній акції життя, під прицілом кілера. 

Чекісти вбивать втомились,

Росою смертною вмились – 

І знову вбивать, вбивати:

Так їх вчили тривати…

От вони і тривають – 

Плацдарм безчестя тримають…

                                   Юрій Кириченко

Поки що, Жива мішень, в прямому і переносному значенні цих слів, яка йде за Словом Юрія Кириченка, що підперезане мечем, – це я, біограф, редактор-упорядник, автор передмов та видавець біля 50 книг класика від поезії Юрія Кириченка – Галина Кириченко (Шевченко), як носій інформації і свідок чекістського злочину і безчестя. Можливо, тому я й почуваюсь абсолютно природньо на фото поруч з дисидентом, політв’язнем і правозахисником Семеном Глузманом…

                              БЕЗЧАССЯ

…Дні безчестя тривають, тривають, тривають:

В Україні вбивають, вбивають, вбивають…

…І ніде не сховатись од пошесті – 

Доки кілери в почесті…

                                                                 Юрій Кириченко

Галина Кириченко, журналіст, літератор, член НСЖУ, ВТО КЛУ, МСПС.

Київ, 23.07.2019р.