Василь Пимонович Кучер
народився 22 листопада в 1931 року, в селі Курилівка, Петриківського району, на Дніпропетровщині.
Перші вірші почав писати в 60-ті роки, працюючі на Дніпродзержинському металургійному комбінаті.
Пише прозу, вірші, гуморески. Його твори друкувались у обласних та міських журналах, альманахах, газетах. Так, повісті - «Цвіте терен» - у альманасі «Стожари», 2006); « Точка опори» - у журналі « Крим», 2005р; оповідання « Курортний роман» і «Пісня з-за океану»; гумористичні твори: «Рецензія» - у журналі « Крила», 2006 р., журналі « Факел»,2007р. Гуморески «Дідусеві усмішки» до уваги читачів - вперше.

ДІДУСЕВІ УСМІШКИ
Сільська бабуся потрапила в сучасний супермаркет. В одному із залів вона зустріла дорогу серцю людину."3драстуй, сестрице,- кинулась вона назустріч, - ой,як же ти поста...Тьху,чи - це дзеркало!"
Два кума випили пляшку горілки,а на закуску тільки скоринка чорного хліба.
Перелупали, з’їли по шматочку,от один із кумів і каже:
"Е,куме,ви ніколи в своєму житті не їли таку ковбасу,як я в Харкові на базарі
бачив!"
Старенький хотів підбігти до автобуса та через кілька кроків спіткнувся і простягнувся на бруківці. Підійшла дружина допомогла підвестися і питає:
-Ну як ти?
-Та нічого,- відповів дідусь,- ось тільки лоба набив.
-Це добре,що тільки лоба,а був би в тебе мозок, то і струс міг би отримати,- бідкувалася дружина.
Бабуся в аптеці отримала ліки для очей. Вийшла на вулицю, поглянула на упаковку і повернулася в аптеку."Мені потрібні ліки для правого ока, сказала вона,- а у вас ось тут ліве намальоване"
Дідусь загадує онукові загадку:
-Вранці - на чотирьох, в обід - на двох,а ввечері - на трьох.
-Про кого це?- запитує він у онука.
-Не знаю,- відповідає онук,- ось, якби переставити так:
Вранці - на двох, в обід - на трьох,а ввечері - на чотирьох. Тоді б я відгадав.
-Ну, і про кого це?
-Про дядька Жору,- каже онук,- він вранці приходить до пивниці на двох,в обід іде,спираючись на палицю, а ввечері лізе додому рачки.
Бабуся розповідає онукові казочку про Курочку Рябу. Онук слухає і потроху думає. Та коли вона дійшла до того місця, де Курочка обіцяє знести дідові і бабі золоте яєчко, він широку розплющує очі і запитує: «Бабуся,а його в ломбард приймуть?»
Онук обіймає діда за шию і уважно розглядає його вуха,очі,кошлаті брови, довгий,крючкуватий ніс і питає: «Дідусю,а скажи, як ти зі своїм носом навчився цілувати бабусю?»