Українському поету Юрію Кириченку – 60

КОЛИ СЕРЦЕ НЕ В КОЛЬЧУЗІ…

В одному з своїх віршів відомий український поет Юрій Кириченко, автор 50 поетичних книг, лауреат багатьох престижних всеукраїнських та міжнародних літературних премій, не без підстав сам у себе запитував і відразу ж відповідав, підсумовуючи своє життя в літературі:

Що для поета День народження?

Це – в бескидах лавини сходження.

Це – коли серце не в кольчузі,

Бо поруч друзі.

Логічним і виваженим доповненням до процитованих рядків став ювілейний авторський вечір класика сучасної української поезії Юрія Кириченка „Вітчизна слів і речень“, який відбувся у Дніпропетровську 17 січня ц. р. з ініціативи Всеукраїнської творчої спілки „Конгрес літераторів України“ при активній, дієвій підтримці Дніпропетровської міської ради та його управління культури та мистецтв.

У великому залі концертно-спортивного комплексу „Шинник“ того дня, як прийнято говорити у подібних випадках, яблуку ніде було впасти. Дніпропетровці, а серед них представники творчої інтелігенції, учні середніх та середніх спеціальних навчальних закладів, студенти вишів, вчителі, журналісти, науковці – люди різних професій, залюблені в світ краси, прийшли привітати з 60-річчям свого улюбленого поета.

Перед початком урочистостей тележурналісти 51-го та регіонального каналів обласного телебачення взяли інтерв’ю в ювіляра. Ключовим запитанням було сакраментальне: що для поета День народження? У відповідь почули виважені поетичні рядки сучасного класика:

Що для поета День народження?

Це – старих згадок омолодження.

Це – звернення на Ви до слова,

Що – не полова.

І хоч літа, мов сни, минають,

Поети красну ціну знають

Тим ружам, що зухвалі в цвіті,

Тим вустонькам, що ледь надпиті,

Тим вороним, що за мостами

Так зимно крешуть копитами…

Життя поета – це наближення серцем і словом до кратера вулкана, це фіксування вічності, це подив і поклик, це ствердження добра і щастя, це велика міра відповідальності за сподіяне в царині людського буття.

Коротку фреску про життя і творчість поета зробила його біограф Галина Шевченко. Далі ювіляра та його гостей чекали приємні несподіванки: виконуючи волю Дніпропетровського міського голови Івана Івановича Куліченка, його заступник, Ірина Георгіївна Зайцева, вручила Юрію Івановичу Кириченку найвищу нагороду Дніпропетровська – пам’ятну медаль „За заслуги перед містом“ та Сертифікат на видання книги віршів, побажавши Юрію Івановичу нових творчих здобутків.

Член правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України Костянтин Ковзан, за дорученням голови обласної організації НСЖУ Олексія Ковальчука, вручив члену НСЖУ Юрію Кириченку Золоту медаль української журналістики.

Були й інші відзнаки: Міжнародне Співтовариство Письменницьких Спілок нагородило Юрія Івановича медаллю Ломоносова; Всеукраїнська творча спілка „Конгрес літераторів України“, серед інших нагород, відзначила творчий шлях члена президії та правління ВТО КЛУ Почесним Дипломом; Міжрегіональна спілка письменників України – літературною премією „Свій варіант“; Регіональна спілка письменників Придніпров’я – Почесною грамотою.

До міжнародних літературних премій додалися ще дві: імені Івана Франка та Лесі Українки, про які вже нещодавно повідомлялося в пресі.

Привітав Юрія Кириченка задушевними українськими піснями і народний вокальний ансамбль „Джерело“ Палацу культури „Шинник“ (художній керівник Галина Мірошниченко).

Своїми спогадами про шкільні роки поета поділилася вчителька Миколаївської середньої школи Васильківського району, яку свого часу закінчив Юрій Іванович, Галина Михайлівна Пуздренко. Вона подарувала поету квіти і примірник газети „Васильківський вісник“, у якій були видрукувані до ювілею вірші поета-земляка.

Завідуюча абонентським відділом Центральної міської бібліотеки Ніна Петрівна Пєчьонкіна з колегами організувала виставку книг ювіляра, яка привернула до себе жваву увагу гостей письменника.

Упродовж творчого вечора Юрій Кириченко читав свої вірші з різних книг: про Україну, Вітчизну слів і речень, рідну школу, вчителів, про любов до книжки, української мови, про світ широкий і несходимий і, звичайно ж, про рідну матір, яка подарувала поетові космос слова і натхнення. Особливо проникливо звучала балада „Монолог Дніпрових порогів“, яку Юрій Кириченко присвятив своєму землякові, академіку Дмитрові Яворницькому. Вірші ювіляра у перекладах на російську мову читав поет і перекладач Павло Кашаєв.

На закінчення Юрій Кириченко подарував присутнім у залі свої книги з автографами. Логічну завершальну ноту зіграла фотосесія.

Юрій Кириченко і його читачі та слухачі спільно відповіли на запитання, яке хвилювало всіх: що для поета День народження?

Поет щасливий, коли його люблять, розуміють, цінують, а його книги – то справжні скарби роду і народу.

Не зайвим насамкінець додати: творчу ювілейну програму вела біограф поета, член Конгресу літераторів України, кавалер ордена святих Кирила і Мефодія Галина Миколаївна Шевченко.

Літературна учта переконливо засвідчила: мистецтво бути особистістю – дар унікальний. І ним повною мірою володіє наш земляк поет Юрій Кириченко, людина унікальної долі, високого обов’язку, автор цілої бібліотеки талановитих книг, які ведуть нас дорогою світлих ідеалів у світлицю творчого натхнення.

Ганна Степняк-Лозинська, журналіст.