Валентина Лысич

Зляканим птахом твій погляд об мій враз зітнувся.
Холодом змаху крила -- по лицю, по душі.
Сонний -- не сонний, та тільки нараз стріпонувся :
Днини мої -- лише мідні дешеві гроші.

Ось ти проходиш, а радість, небажаний острах
Дзвоном в душі калатають, у спомин зовуть.
Мила, кохана ! Душа десь літа на просторах.
Вільно їй -- в серці троянди натхненно цвітуть.

Квітне душа, теплим щастям у серці сповита.
Терпне журба, завмирає, навіщо ж вона ?
Радість моя в кожній кліточці тіла розлита .
Тільки почуй мене ! Чуєш ? Крик серця луна …

Перевод с украинского Владимир Михайлов

Раненой птицей твой взгляд с моим взглядом столкнулся.
Холодом взмаха крыла - по лицу, по душе.
Сонный - не сонный, да только я вмиг встрепенулся.
Дни мои жалкие, жалкие словно гроши.

Вот ты проходишь, а радость и страх не желанно
К памяти звоном набатным тревожно зовут.
Милая! Где-то душа пролетает привольно.
В ней, вдохновенной, прекрасные розы цветут.

В цвете душа,с тёплой радостью с сердцем обвита.
Что же печаль осаждает, зачем же она?..
Радость моя в каждой клеточке тела разлита.
Только услышь!..Сердца крик поглощает волна.