Михайло Лєцкін                                               Сергей ДУНЕВ

                                                        NOTTURNO*

Треба спать, а заснуть я не зміг.                         Спать пора, а уснуть не могу.
Кава винна, чи що, вечорова …                          Поздний кофе виною, луна ли…
Місяць вибілив стіл мій письмовий,                  Лунным светом стол письменный залит,
А здається, що ніби це сніг.                                 А мне кажется – будто в снегу.
    
Не заснути мені, хоч вже час.                             Спать пора, а уснуть не могу.
В цьому снìгові змерз я й зав’яз.                         Вязну, мёрзну в этом снегу.

* – Ночное (ит.)

__________________                                    __________________

© Михайло Лєцкін,                                               © Сергей Дунев

   переклад