Анна
ЩИДЛОВСКАЯ


ЖЕЛЕЗНЫЙ ПОРТ

Железный порт. Столпотворенье.
С мангалов пахнет шашлыком.
Ты запах этих воскурений
вдыхаешь лёжа, под хмельком.

Твоя расслабленность резонна,
и взгляда тянется курсив
за зонтиками к горизонту,
где воздух, как и море, – синь.

Где парус бел, и море зыбко,
и медлен чаячий полёт.
Ты в состоянье безъязыком
и сам, как чайка, окрылён.

Плывёшь – над морем и над миром,
над всею бренностью земли.
А солнце мажет губы миром,
чтоб после морем осолить.

Ни мыслей суетных, ни груза
забот – размеренный досуг.
И солнце – в зёрнах кукурузы
на пляже – вёдрами несут.

Тут сплошь и рядом зазывалы –
торговцы хлебом и вином.
Ты разомлел и раззевался,
ты в измерении ином.

Сквозь шум и гам здесь столько моря
к тебе взывает из глубин,
что никаких "memento mori" ,
и никаких "...оr not to be"!

Все мысли – только о хорошем –
горячие, как беляши.
И ветер, волосы взъерошив,
волной у ног твоих шуршит.

___________________
© Анна Щидловская


ЗАЛІЗНИЙ ПОРТ

Залізний порт. Стовпотворіння.
З мангалів пахнуть шашлики.
І ти вдихаєш це кадіння,
хильнувши, лежма залюбки.

Резонним є твій тонус кволий,
і бачить погляду курсив –
повз парасольки – видноколо,
де й мòря, і повітря синь.

Вітрило там тремтить на морі,
і чайок лет – під небеса.
Ти – як в гіпнозі, ти – в безмов’ї,
як чайка, маєш крила сам.

Летиш – над світом і над морем,
внизу лишається земля.
А сонце маже губи миром,
а море – сіллю опісля?.

Впадаєш безтурботно в сон ти,
і в цьому – вся дозвілля суть.
У зернах кукурудзи сонце –
на пляжі – відрами несуть.

Торгують тут і зліва, й справа
і хлібом, і вином (авжеж!).
Ти розімлів і ловиш ґави,
ти в іншім вимірі живеш.

Крізь шум і гам тут стільки моря
з глибин шле заклики тобі,
що геть усі "memento mori"
і геть усі "...оr not to be"!

В думках все гарне піднялося,
вони гарячі, мов біляш.
Вітрець підняв твоє волосся
і хвилю вихлюпнув на пляж.

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна