Марина Цвєтаєва.


***

Синяву неба зір проріза —
Наче гукаєш: — Буде гроза!

На мимохідця кліпаєш знов —
Наче гукаєш: — Буде любов!

Крізь збайдужіння сірі смерки—
Так я гукаю: — Будуть рядки!

1936


Оригінал:

В синее небо ширя глаза –
Как восклицаешь: – Будет гроза!

На проходимца вскинувши бровь –
Как восклицаешь: – Будет любовь!

Сквозь равнодушья серые мхи –
Так восклицаю: – Будут стихи!

1936



Публікацію підготувала Любов Цай