Сергей

КОРЧАГИН

* * *

Нас окружают отблески и тени
Людей, событий, зла и красоты,
Забот, тревог, метаний и сомнений.
В безумии страстей и суеты
Нет сил остановиться на мгновенье,
Вглядеться пристально, дотронуться душой…
Как белки в колесе, живём в кружении.
И только смерть приносит нам покой.
А может, так и надо – равновесием
Мир утверждён на острие клинка –
Меж святостью и чёрным мракобесием.
Мы все бежим, и он живёт… пока…

__________________

© Сергей Корчагин

* * *

Оточують нас відблиски та тіні
Людей, подій, негоди й красоти,
Турбот, тривог, сумнівності тремтіння.
У пристраснім безумстві марноти 
Немає сил спинитись в шумовинні,
З душевністю вдивитися в усе… 
Мов білки в колесі, живем в кружінні.
І тільки смерть нам спокій принесе.
А може, рівновагою і треба
Тримати світ, допоки він пливе – 
Між бузувірством і святáми неба.
Ми біжимо, й він… поки що живе…

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна