Сергей
ДУНЕВ
 

* * *

Всё меняется, лишь это
Неизменным остаётся:
Жёлтый лист средь голых веток,
Жёлтый – как осколок солнца.

Вечереет ли, светает,
Ветер дует, дождь ли хлещет,
Лист себе не изменяет –
Огоньком во мгле трепещет.

В этом мире оголтелом,
Где горишь, как Богу свечка,
Служит стойкости примером
Лист, похожий на сердечко.

_________________
© Сергей Дунев

* * *

Все міняється навколо,
Та незмінне, як закон, це:
Між гілок, осінньо голих,
Жовтий лист – осколок сонця.

Ранок це чи вечір стогне,
Дощ чи вітер серед ночі,
Лист незмінний: наче вогник,
Він у темряві тріпоче.

В світі цім оскаженілім,
Де гориш, мов свічка Божа,
Служить прикладом цей милий
Листик, на сердечко схожий.

________________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна