25 листопада 2012 року о 12 -00 у місті Самборі Львівської області у приміщенні Центральної районної бібліотеки пройшла ХІХ Конференція Всеукраїнського об‘єднання «Письменники Бойківщини».У порядку денному конференції були такі питання:
1. Звіт голови ВОПБ( Л,В. Рудавської-Вовк) за 2008-2012 роки.
2. Звіт голови ревізійної комісії ( Я. Стороньська).
3. Обговорення роботи Правління ВОПБ.
4. Вибори Правління, голови ВОПБ, ревізійної ком комісії на 2013-2016 роки.
5. Затвердження нових членів ВОПБ.
6. Про виконання статутних обов’язків членами ВОПБ ( О . Леськів).
7. Презентація книги « Зоряне суцвіття» - третьої частини «Антології Бойківського краю». Виступи членів ВОПБ – співавторів книги.
8. Зустріч з Олександром Морозовим, головою Дебальцівського літературного об’єднання імені Володимира Сосюри, члена Правління ВТС « Конгрес Літераторів України
9. Затвердження плану роботи ВОПБ на 2013 рік.
10. Вручення нагород.
11. Про підготовку творчих матеріалів до книги « Золотий фонд Бойківщини»
12. Різне
З 16 листопада по 6 грудня я відпочивав у Моршині. Довідавшись про це, голова Всеукраїнської спілки письменників Бойківщини Любов Володимирівна Рудавська-Вовк, запросила мене у якості почесного гостя ( я не входжу у ВСПБ) прийняти участь у роботі конференції, виступити перед письменниками Західної України, розповісти про свої творчі здобутки, та роботу літоб’єднання ім. Володимира Сосюри. З багатьма письменниками, присутніми на конференції я заочно був знайомий ( Як редактор серії «Творчі сили України +» я запрошую до своїх проектів самобутніх цікавих літераторів зі всієї України), але хотілося поспілкувалися особисто з кожним у реальному, а не віртуальному просторі. Тому, звісно, я погодився.
2 години на потязі – і я в Самборі, 10 хвилин на таксі – і я у бібліотеці.
Я трошки спізнився на початок конференції, тому тихенько сів на вільне місце, поруч з львівським письменником Василем Федько, з яким ми познайомилися у Моршині при досить цікавих обставинах:
У Моршинському палаці культури проходив концерт композитора, Заслуженого працівника культури України Романа Никифорова., квітки на концерт були не надто дорогі і я , сидячи у партері насолоджувався українською піснею. Пан Роман, декілька разів згадав свого співавтора, поета, який мешкав за 10 кілометрів від Моршина у Стрію . Я вирішив підійти до Никифорова після концерту, щоб більш детально дізнатися про цього поета і, можливо поспілкуватись потім. Коли я вийшов на сцену, у руках я тримав 3 том серії «Творчі сили України +», . Чекаю своєї черги . щоб поспілкуватись, аж тут до мене підходить чоловік і каже, показуючи на книжку, яку я тримаю у руці: « А я у цій книжці надрукований»
- А хто ви? ,- питаю я.
- Василь Федько зі Львова, А ви хто? – у свою чергу цікавиться він
- Я – Олександр Морозов – засновник цієї серії.
Так і познайомилися. Потім зустрічалися, дарували один-одному книжки й диски. Але я відійшов від теми.
Виступи були досить цікавими і емоційними. У голосуванні я, з зрозумілих причин участі не приймав, Коли мені надали слово, я розповів присутнім про те, чим живе літературний Донбас сьогодні, про встановлення у 2013 році пам’ятника Володимиру Сосюрі у Дебальцевому про ті заходи, які ми організуємо, про наших цікавих авторів. Я розмовляв на українській мові, прочитав декілька своїх віршів. Для багатьох присутніх було одкровенням те, що на Сході України шанують і поважають українську мову. Хтось з присутніх порівняв мою українську з мовою Драгоманова, зізнавшись, що у західників вона більш віддалена від літературної мови, бо має багато діалектизмів.
А коли мене познайомили з композитором з Дрогобича Василем Сторонським, який поклав на музику мій вірш «Їжаки каштани»,у перекладі Любові Володимирівни Рудавської-Вовк. і він довідався, що цю пісню виконують у нас, він вигукнув: «Для мене ця звістка краще за 1000 долярів!»
Багато о присутніх дарували мені свої книжки, обмінювалися візитівками. Голова ВОПБ Л.В. Рудавська-Вовк, яку переобрали на наступний термін, під оплески присутніх вручила мені диплом Всеукраїнського об’єднання Письменників Бойківщини за звитяжну творчо-організаційну роботу, спрямовану на співпрацю між письменниками Сходу і Заходу України, її духовне відродження і процвітання.
Що дало нам це спілкування. Для багатьох був зламаний міф про східняків і західників. Зник образ ворога, якого нам настирно малюють мас-медіа. Налагодились більш тісні дружні стосунки. І я радий, що якусь крихту у зближення письменників Сходу і Заходу держави зміг внести і я. Бо щиро впевнений у тому, що нам немає чого ділити і ми повинні шукати ті речі, які можуть нас об’єднати, зробити більш близькими і зрозумілими один одному.

Член правління КЛУ, голова Дебальцівського літоб’єднання ім. В.М. Сосюри, Олександр Морозов..