Наталія
КУЗЬМІЧОВА
 
Сповідь графомана
(жарт)

Що за «кіпіш» на Парнасі?
Що за шум і що за гам?
Ми до віршів нині ласі,
Хай знайдуть там місце й нам.

Як би так, щоб аж злетіти
На отой Парнас крутий?
Головне ж – пером водити,
Знай пиши собі й радій.

Ось і рими: мама-рама,
Осінь-просинь, рік-торік.
Сій знайомими словами,
Посівати змалку звик.

Знаки всі я добре знаю.
Та навіщо ця дурня?
Сотню віршів наскладаю
Без мороки за пів дня.

Кличе Муза борщ варити...
Що за жарти? А Парнас?
Тут вже віршів ніде діти,
А вона з борщем до вас!

І Пегас на борщ приперся,
Б'є копитом і ірже.
Ніби злодій в душу вдерся,
Не витримую я вже!

Все не так йому, гнідому,
Хижо крила розпустив.
Що задумав – невідомо...
Взяв всі вірші і спалив!

Ось тепер сиджу й мудрую,
Купа попелу й облом...
Знову віршів «намалюю»
Й дам по пиці тим обом!

Хай ті музи і пегаси
Не диктують що і як.
Доберусь я до Парнасу,
Бо писати я мастак.
____________________
© Наталія Кузьмічова
 

___________________________________________________________________
© Международная поэтическая группа «Новый КОВЧЕГ»
https://www.facebook.com/groups/230612820680485/