Я не знаю, як ви, шановні добродії, а я в святкові дні відчуваю ностальгію за тихими давніми сімейними традиціями ,коли свята зустрічали всією родиною від найстаріших дідів-прадідів, до найменших- малих онучат. От і зараз, коли я про це згадую, у мене тепліє на душі і я відчуваю задоволення. Я ніби зараз бачу, як рідня сідає за столи, хазяїн господи ударяє долонею у дно пляшки, розкриваючи горілку, а гості за столом уже приспівують:« Ой наливайте повнїі чари...» Була тоді, дорогі мої, така міра - пити горілку чарами, тобто чарками.Мені вірилось, що і дотепер по селах України збереглися оті давні, добрі традиції. Оце недавно я спитав молодого сусіда, котрий щойно приїхав із села:-Чи зберігають там люди оті давні, старі традиції?-А як же, - відповів він, - як і раніше всі збираються до гурту, на столах усього доволі, ну а спиртне так і п'ють кухлями з цеберки. .Отож, наперекір усьому, я вирішив, що в перше ж велике свято зберу до себе всю свою родину. Так я і зробив - запросив всю рідню на свято, навіть дев'яносторічну тещину бабусю привіз із-під Києва. Це вона так говорила, що їй - дев'яносто, а після чарки церковного вина розповіла, що добре пам'ятає, як на початку минулого століття її батько зайшов до хати і сказав:-Жінко! Царя скинули!А мати ухопилась за голову та й заголосила: - Ой, як же ми тепер без царя жити будемо?.. Батько трохи подумав та й каже:-Воно у кого цар у голові є, у того він і залишиться.А ще тещина бабуся категорично запротестувала проти телевізора. « Якщо ви,- каже,- оцей витвір сатани вмикати будете, то я від вас до Києва пішки піду!»Ми, звісно, намагалися переконати її, що телевізор у нас освячений, що батюшка освятив його ще тоді, коли приїздив нічний клуб освячувати, а тому від сатани в ньому і духу не залишилось!.. Та переконати стареньку вдалося тільки після третьої чарки, (онуки їй в церковне вино коньяку добавили). Все пішло вірогідно. По телевізору богослужіння показували, та коли після літургії на екрані з'явився співак в оточенні роздягнених жінок, вона запротестувала:- Господи! Хоч би вже самих голих жінок показували, а то ще й чоловік між ними... - Коли самі голі жінки, то вони лесбіянками називаються,- пояснив найменший онук.Дорослі накинулися на нього. - Та чого ви?- оправдовувався хлопчина, - нам про це вчителька на уроці розказувала.Підступний сатана,- дорікала бабуся,- немов би справжніх людей показує!..А вони і є справжніми,- не вгамовувався найменший онук. - То тобі так здається, дитино, а ти подумай сам, хіба в отой ящик справжні люди помістяться?- Гріх вам, мої рідні,- хрестилася тещина бабуся і пішла до порога одягатись, щоб іти до Києва пішки.