Олігарх

Олігарх - що за слово це таке?
Де взялося, звідкіля?
Занесло тебе до неньки,
Та по ЗМ1 тепер гуля!
Як писав колись Шевченко,
Батько мови української
Звали їх тоді панами,
А не по-латинському.
Щось ми стали поклонятись,
Та на захід сонця.
До добра не доведе це,
Не дивись в віконце.
Краще буде всім зібратись
З олігархом розібратись.
Де та за який кошт
Він одержав такий пост.
І тепер із тих вершин
Міря все на свій «аршин»
Та старається побільше
Загрести у свій карман.
Ну подумав би хоть трішки
Може дати дітям лишки.
Скільки тих дітей - сиріт
Там стоїть біля воріт.
Та тебе це не цікавить
Бо тобою долар править.
Думаєш то все що взяв
Забереш з собою в рай?
Ти залиш про себе пам'ять
Збудуй шахту чи лікарню.
Цим замолиш ти гріхи
Пане олігархе.


Незалежні

Україно, моя Україно,
Що зробили з тобою «братки»?
Україно, моя Україно,
Розірвали тебе на шматки!
Той добробут, що нам обіцяли,
Геть пропав і його не знайти.
Всі народи, що ти об'єднала,
Проживають тепер в забутті.
В 90-і роки нас було 50 міліонів,
Ми збирали по тоні на душу зерна,
Було, й сала та цукру в достатку,
А сьогодні цього вже нема.
Та зате ми тепер незалежні
І від праці і від зарплатні,
Вирішати проблеми належні
Нам доводиться знову самим.
Де те щастя, що нам все «сулили»
Лук'яненки, Хмари, Драчі?
Все, що працею люди зробили,
Розікрали жаднюги-рвачі.
Що зробили з тобою м'я ненько?
Де заводи, колгоспи, заможне життя?
Нам лишилось зібратись гарненько
Тай прогнати багатих у забуття!


Григорій Бубліченко, ветеран війни та праці