ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат літературної премії
імені Володимира Сосюри (2006)
БАЛАДА
УКРАЇНСЬКОГО СТЕПУ
…Дорога в український степ
Тривка й тривожна…
Вона – у серці творчий стерп,
Душа неложна…
Її непросто злікувать,
А треба, треба!..
Як можна совість таврувать
Орлами з неба?..
Дорога в українську суть
Жива! Не вбита!..
Орли з небес мечі несуть,
Величні в битвах…
…Шляхетна, рідна сторона –
Вкраїна люба…
…Свій келих зодчого вина
Час впорать, люба…
Дорога в український дім
Давно відома…
Ходімо – в степ! Пора – усім!
Геть – зла судома!..
…Мої чорноземи – святі,
Вони – ріднизна…
…У кожного у нас в житті
Одна Вітчизна!..
28.07.2015р.,
На Володимира-Хрестителя
ТРИПТИХ
СИЛИ ТА ОКРАСИ,
ПРИСВЯЧЕНИЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
З
циклу
,,Мова Мами і Тараса"
1
…Ганьба сучасної школи –
Зневага до рідної мови…
Не пробачу її ніколи,
В ній – підступні ознаки змови…
2
…Буваючи серед учнів,
Окрім слів-милозвучнів,
Здіймаю, як шаблю д’горі,
Надію, ґартовану в горі…
3
…Із вірою та любов’ю
Споріднений, вважай, кров’ю:
Мова Мами і Тараса –
Віри, любові сила й окраса…
УКРАЇНСЬКА МОВА
Мені ця мова – органічна,
Вона – немов жива вода…
Така – земна, така – космічна,
У ній – і радість, і – біда…
Вона – сестра, вона – матуся,
Вона – невістка у журбі…
У неї – повнозерня вчуся,
Їй поклоняюсь – мов судьбі…
Вона мені – у спадок дана,
Мов оберіг у сповитку.
Душа її – все зряча рана:
Бог мав таку…
БАЛАДА
В УКРАЇНСЬКІЙ ВИШИВАНЦІ
Л. Д. Горілик
Українська вишита сорочка,
А сказать простіше – вишиванка...
Китичка звисає із шнурочка:
Це – майстрині щира забаганка...
Привезли її з села – на свято
І при всіх мені подарували...
Серцю в ній так тепло і – крилато,
Наче слово – янголом назвали...
Я себе погордою не тішу,
Знаю: що я – мушу, скільки – важу...
Але радощам у грудях – тісно,
Розумієш, друже, чуєш, враже?
В поле йду, спускаюсь до ярочка,
Де ліщина тужить з осокором, –
Українська вишита сорочка
В душу загляда глибинним зором...
УКРАЇНЦЕВІ З УСІХ ДОРІГ
Балада
Розмислу й Роботи
…В чорнокрилі для Вкраїни дні
Збільшились вихляння й вихідні:
Гоцалки, гуляння, випивання,
Кендюха невтомне набивання…
А коли ж, в ім’я Творця й Турботи,
Візьмемось до щирої Роботи?..
Доки шаблі сплять, мов пси, в музеях,
Лад орда наводить в гамазеях:
Забезпечить прагнучи себе,
День і ніч гребе, гребе, гребе…
…В чорнокрилі для Вкраїни дні
Нишкне поводатар при струні…
Із усіх незраджених – лиш слово
Входить в душі творчо-ремеслово…
Лиш воно в огром Роботи кличе
Тих, кого в прозріннях возвеличе…
Лиш воно – і Скарб, і Оберіг
Українцеві з усіх доріг…
01.03.2010р.
м. Січеслав.
* * *
…Нема Вітчизни – крім України,
Окрім Соборної геть нема…
…А звідовсюди – пітьма, руїни,
А звідовсюди – пісня німа…
Що нам робити в Степу і в Горах,
Божу десницю з ким цілувать?..
…А чи не ліпше в рідних просторах
Вольную волю поцінувать?..
03.07.2015р.
БАЛАДА
ПРО УКРАЇНУ
НА ШАХІВНИЦІ ІСТОРІЇ
…Україна на шахівниці
В домотканій спідниці…
Та ще краля, напевне,
А які її первні?
Все цікавить Європу
І Сполучені Штати:
Запах правди й окропу,
Цигарки і цитати…
Україна б і рада,
Та не все в неї гладко:
Є козацька бравада
І … московська трьохрядка…
Україна співає,
А в Кремлі аплодують?
Як сап’янці взуває, –
Кроком кралі гордують…
Україна у світі
Має власні контексти…
…В калинόвому цвіті –
І замрії, й підтексти…
Україна – на стежці,
А на власній дорозі?
Незалежність в мережці
Чи захланність на возі?
Є до нені питання,
Є – повчання й привіти…
…А на кресах – світання
Крізь надламані віти…
24.12.2012р.
БАЛАДА
НА
НЕПРОМИНАЛЬНИЙ
МОТИВ
…Дорога до джерел національних
З культури починається… Вона
Так потребує вчинків доскональних,
Хмелить, мов келих скіфського вина…
Дорога до джерел національних
Під силу щирим Речникам Краси,
Які в ділах своїх непроминальних
Високочолі творять голоси…
У голосах тих – жодного надриву,
Один лиш непотьмарений порив…
…Високий Стяг, Вітчизну незрадливу
З святих Небес і Жита Бог творив…
Ми – зодчі, але завше на сторожі
Переданих у спадок рубежів:
Шоломи зайд, концепції ворожі –
Окрушини з плацдарму міражів…
Душевний щем, перехлюпи тональні
Не надломили в зорях дні й літа…
…Промовистіш за числа інфернальні –
Отверзлі на невтоленість вуста…
* * *
…Код української нації
В період стаґнації
Затаївся в мовчанці,
Мов кулемет при тачанці,
Яка й поза шалом вогненного герцю
Сповідальна махновському серцю…
06.05.2009р.
м.Січеслав
* * *
Д.Павличку та ін.
…Мріємо про різну Україну,
Пишемо про різну Україну,
Говоримо про різну Україну,
Боремось за різну Україну,
У якій народжуються, живуть,
Сміються, страждають та помирають
Одні і ті ж самі люди…
ХТО
ПРОБУДИТЬ УКРАЇНЦІВ?
О.Чорногузу
…З батогом в руках Сибір?..
В картах звичний перебір…
Од болю в слові ледь не лусну,
Та не повірю чорногузну…
…А відповідь, хоч ніби й на поверхні,
Та геть поглухли черевані зверхні…
31.05.2008р.
м.Січеслав
ТВОРЦЯМ
,,УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА"
Ґазета ,,Українське Слово"
Веде до змагів ґонорово…
На її шпальтах меч із літер –
Звитяги і натхнення лідер…
07.10.2008р.
м.Січеслав.
* * *
Л. Залеській-Онишкевич
…Модерна українська драма
Сягнула рівня та-ра-ра-ма:
Самодостатня, мов Пилип,
Який до карлиці прилип…
Не все у ній нікчемне й грішне,
Здебільш – безлике й безутішне:
В околах і у серцевині
Хист виїли шляхетні свині,
Лишивши на кону звитяг
З онучі розповитий стяг…
05.07.2010р.
* * *
В.Яворівському
…Хтось більше любить Україну,
А хтось – шинкарочку Фаїну…
Про це письмак В. Яворівський
Переповів, як ,,хлопець свійський"…
* * *
П. Перебийносу
…Світ без українців – біла пляма,
Їсть-не їсть, лише губами плямка…
П’є-не п’є, а п’яний – все одно,
Гордий, що цілує знаменό…
Воно б автентичніше – знамéно,
Лиш на ньому Господа знамення…
Але укри пишуть це по-всякому,
Тому і смакує – як кому…
Світ без українців – мертва зона,
Донедавна думав так і Зеня…
А сьогодні щось у нім зламалось,
Як у небі марево займалось…
Схарапудився Зенон чи щось там,
Але „України в мені достам", –
Став кричать, немов йому пороблено
В слові, котре лишаєм оздоблено…
Світ без українців – байстрючиння,
Навіть, якщо всякого начиння
Тут і там, у вас і в нас задосить…
Честь без укрів геть не плодоносить…
…Це ви так серйозно, чи жартуєте,
Чи банальність істин шеретуєте?..
…Відповідь не мала би бариться,
Та вуста припали до барильця…
24.07.2012р.
* * *
В.Базилевському
…Російські інтелектуали в Україні
Гойдаються і досі на пір’їні,
Що висмикнув дід-час з двоглавого орла,
Як той робив драла…
* * *
Ярині Лотоцькій
…Франко підносить Україну
До піднебесь – не до шулік…
Відкати, що ведуть в руїну, –
Надбання кланів, клубів, клік…
Поет – все бачить, супить брови,
Ланцí пірвать у душах вчить…
А соловей, батяр діброви,
З ним солідарний, хоч – мовчить…
Франко єднає отчі креси,
І цим провіщує майбуть…
…Любов – безлика без адреси,
Учімося ж собою буть!..
05.09.2011р.
* * *
…Україна стоїть на … зрадниках –
Добрих таких порадниках:
Те, що самі порадять,
Обов’язково зрадять…
…А народ манни з неба в нестямі жде:
Де вона, Господи, де?..
16.09.2008р.
м.Січеслав.
ВИНЯТКОВО
УКРАЇНСЬКЕ ТРАКТУВАННЯ
Диптих
з
циклу
,,СНІД і ,,Снікерс"
Л.К.
1
...Україна, дійсно, не Росія,
Хоч і має ,,Снікерси" і СНІД…
Слушно виповів про це месія –
З берегів Дніпрових Леонід…
2
…Хто для українців рідний батько
Знають олігарх Панько Півхатько,
Плечова на трасі і чекіст…
Сумніваються лиш глід і живокіст…
* * *
Галі
…Бог, Україна і Любов
Єднають, друже, нас з тобов –
В ім’я Великої Держави,
Що множить патріотів лави…
ПАРИЖ
НА
УКРАЇНСЬКИЙ ЛАД
Пам’яті С.Петлюри
…У Парижі, на цвинтарі Монпарнас,
Де на цвіт осипаються змроки,
Струнить тишу громову найсонячніший із нас,
Асистують йому прокажені й пророки…
Їх набої збираю долонями слів,
Щоб Вкраїні світань передати…
Самотужки – непросто: бракує послів –
Навіть в час домотканої дати…
Та як тільки вдається, а це зрідка бува,
Отверзаються очі ночей і балад…
Крізь ґраніт проростає дволеза трава,
Наладнавши Париж на український лад…
ПІД ХОРУГВАМИ УКРАЇНИ
Балада
з
нагоди вручення
автору
,,Почесного Знака
Української Служби Порятунку"
П. П. Дибі
...На церемонії вручення нагороди
Виструнчились історичні народи –
Готи, гуни, скіфи, сармати...
Мовлять усміхнено: ,,Так тримати!"
Я беру од Вас нагороду –
Як найвищу шану народу,
Котрий, вийшовши із неволі,
Не загоїв ще смертні болі:
Смертне гоїться в нас поволі –
До звитяг, може, рухи кволі?..
В час поверженого дракона
Най осяє всіх нас ікона,
До якої йшли з степу й бору,
У підмогоньку Змієбору...
...Церемонія ця засвідчує:
Не здолати наш поступ відчаєм,
З медом ницості не спожити –
Пíтьму зборемо, щоби Жити!..
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.