Класика сучасної української поезії

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО (1954-2015)

          В СЕРЦЕ Й НА ВУСТА

…Закон і Честь, все інше – суєта,

Закон і Честь – не з рами позолота…

Лягли два слова в серце й на вуста,

Хоч як не квацяла їх в твань сволота…

Закон і Честь, за ними – Хліб і Рід,

Закон і Честь, міцна Держава з ними…

Їх не перейдеш, як потічок, вбрід,

Не затушуєш фарбами земними…

Вони з потреб людини постають,

Формуючись в життєвій круговерті…

Притлумленим – просвітленість дають:

Озвучують пароль життя і смерті…

                                           ШЛЯХ ЗАЦІПЛЕНИХ

                                                      Фраґмент

…Не окрилить, заціплених, нас

Ні горілка, ні квас, ні Парнас,

Ні поважний Пилип Обертас,

Котрий в сливах розпріг тарантас,

За три кварти слив’янки продавши 

                                                             мазепинцям 

                                                                                   свій кулемет

                                                                                                         ,,Максим"...

Але – менше з сим…

…Не окрилить, заскочених, нас

Спазматично веселий спецназ,

Що, мов пес недолугий, зализує вранішню рану,

Споживаючи потайки маріхуану…

…Не утішить і Сонька – золочена ручка,

Та, скажу вам, ще сучка…

                                          …Шлях заціплених

                                                                             в росах 

                                                                                           лежить… 

                                                                             …Тож не квапмось 

                                                                                                             тужить…                                                             

                           ОНОВЛЕННЯ

               ЧЕКІСТСЬКОЇ ЕСКАДРИ

                                       З

                                   циклу

                ,,Фарватери та лабіринти"

...Зухвальці в творчості, два Жори,

З стажорів перейшли в мажори…

А той, хто їх ,,в наш світ" інплантував,

Секретним управлінням керував…

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

…Коли ж куратору пенсійні лижі намастили,

Двох Жор з небес на грішну землю опустили…

Р.S.

…Тепер вони при СБУ резерву творчі кадри:

Назрів момент оновлення чекістської ескадри…

                      ОСОБЛИВОСТІ 

                  ТВОРЧОГО ҐАНЖУ

                               З 

                           циклу  

,,Скловежі сконфужених склеротиків"

                                1

…Із одкровення Старченка Віталія

Світ зна: його найбільше вабить талія…

На другім плані – стегна й груденята,

На закусь – забугорні грошенята…

                                2

 …Цинізму в творчості митця нема й на гріш,

 Присутнє цяцькуваннячко скоріш…

 Але за нього, звісно, не катують,

 Бо земляки ,,своїх" не кагатують…

                     * * *

                                                              В.С.

...,,Дисиденти" радянських часів

Не втяли гомінких голосів:

Їхні спогади рясно друкують – 

Побрехеньки давно не шокують…

Загримовані ,,волі підранки"

Вийшли босами з схронів охранки:

Оквартирились, взулись-вдяглись

І – в безсмертя доби подались…

Р.S.

…А з тавром корифеїв доби

Стукачам не добігти ганьби…

                     * * *

                                           В.Савченку

…Автор монстрам не корився?..

Ганебою задобрився!..

Вабить його ,,добра справа"?..

А як звать її? Шалава…

                  * * *

                                        О.Стусенку

…Аполоґети трафарету

Любили Софу, Фанні, Ґрету…

Лізу й Лесю – в снах різьбили:

Платинові в них мобіли…

                                       ҐРАЦІЙНО І ҐРОТЕСКНО  

                                                       З

                                                          циклу

                    ,,Марш відчайдушних драбиною вічного відчаю"

                                                                                                                                   Г.Тарасюк

…,,Туга за свободою",

                                        декларована

                                                               М.Сидоржевським і К°  

                                                                                                       за вечерею,

Нагадала

                чимсь

                           тризну 

                                       первісних

                                                          людей,

                                                                       програмованих,

                                                                                                    схоже, 

                                                                                                                 печерою:

Невтіпаки, 

                   ошкіривши

                                        зуби 

                                                гнилі, 

                                                           пащекують

                                                                               про творчість і владу, 

І виходить

                    у них це 

                                   доволі ґраційно, 

                                                                ґротескно і …

                                                                                         майже  

                                                                                                       до ладу…

                       * * *

                                               Ю.Коваліву

…В лабіринтах сталінського пекла

Не одна душа стражденна стерпла,

Не один талант згубивсь-згорів…

…Ось чому й поміж сльозою рів…

                      * * *

                                             Галі

…В чорні душі катів – 

Українське слово…

Аж обрію кант замигтів

Пурпурово…

…Світ поволі з неволі іде,

Слово – ледь сходить…

В підґрунті зело молоде

Верховодить…

                           * * *

                                                               Т.Федюку

...Вороги – мов нікчемні, набиті оскоми:

Здам у полон їм всі крапки, всі коми…

Собі, як поет, котрий зріксь невідомості,

Залишу захмарний потік свідомості…

                       * * *

                                                 М.Зобенко

…Три новели про велич класика – 

Для Устиночки та Уласика…

А якщо і Олесик схоче – 

Най читає охоче…

                                * * *

                                                      В.Лук’яненку

…Автор, входячи в сюжет, як в плазму,

Мемуари заповзявсь писать…

Чи ж він винен, що плоди маразму

Хтось там не спромігся причесать?..

                 * * *

                                      П.Мовчану

…На столичному Майдані

Залицявся Пан до Пані:

Жестами роман різьбив – 

Творчий голос не зганьбив…

                     * * *

                                       М.Шевченку

…Чоботята з слів узувши,

Ніч проснулась, не заснувши…

Певно, була з колихайлів,

Залюблених в чуб Михайлів…

                   * * *

                                  В.Криворучку

…Самотність, тоталітаризм – 

Доповнення до злих харизм…

А де ж харизма доброти?..

Гризуть на узбічі хорти…

                    * * *

                                           В.Рябому

…Рудиментарний, хоч убий,

Письмак, у творчості рябий…

Аби-сь він був іще й рудий,

Вітати б світ його радúй…

Р.S.

…А так?.. А так – 

Лиш тектонічний такт…

                      РЕЦЕПТ 

      ЛІКУВАННЯ ГЕМОРОЮ

                 ВИКЛЮЧНО

                        ДЛЯ

     ЗАЇЖДЖОГО КЛАСИКА

                            З

                       циклу

         ,,Рукописи і німби"

…Гриць, горілкою заливши очі,

Впав, заледь діставшись до обочі…

Проте, встиг, дарма, що осінь тепла,

Підстелить рукописи під ребра…

Три доби тремтіла Теребовля

Щодо класикового здоровля…

Та, на щастя, обійшлося, ніби:

Віднайшлись рукописи і німби…

Повезло і в іншому герою:

Стресом врятувавсь од геморою…

…І хоч в Теребовлі ще пліткують,

Та не всі хвороби так лікують… 

                          * * *

                                            Б.Андрусяку

…Той, хто бачив тіні за плечима,

Зрячий піднебесними очима…

Чим іще героїв дух присмачить?..

Спільно табакерку розтабачить!..

                 * * *

                                  В.Асадчеву

…Вироджена пам’ять роду

Не шукає в слові броду…

Але що ж вона шукає,

Як облізлий ніс шмаркає?..

                  * * *

…Брати, безчестячи сестер,

Тремтіли: о моя Естер…

І досі пам’ята сей міф

Розп’ята в житі Суламіф…

Р.S.

…Гіркий сюжет, страшні роки.

Це ж хто із слова навтіки?..

                   ЛЯЛЯ

                    Етюд

           статевої гігієни

…Куди з мотузки Ляля йде?..

Жага злягань у ліс веде,

Де на коричневім осонні

Хорти пильнують напівсонні…

Дарма, що зайди в шатах ню,

Їх панна Ляля – ні на нюх:

…Порода і в сучих приплодах

Не любиться в чужих городах…

                        * * *

                                                      І.Белебесі

…Український шлях до воскресіння

Пелюстками ватрить на стерні…

…Хто це знов заводить голосіння

Жайвориним вихлюпом в труні?..

                * * *

                      А.Подолинному

...Якщо ти готов до бою,

Небеса завжди з тобою…

Якщо вкрав чужі сліди,

Возвеличення не жди…

                       * * *

                                           М.Стратілату

…Фарб політ – як журавля крило,

На якого болю намело…

Пензель – ста мечами не здолати,

Як на ньому Стратілата лати…

…Збурений до творчості порив