Ольга
МУСІЄНКО
 
ЗДРАСТУЙ, ЛИПНЮ
 
Що того літа? Трохи, зовсім трохи.
Он червень збіг, неначе й не було.
Так проминають дні, роки, епохи...
Подій чимало різних відгуло.

Ну здрастуй, липню,
                       щедрий, стоголосий, –
Жниварю наш, володарю тепла!
Ти розсипаєш скрізь прозорі роси,
Торкаючись до кожного стебла.

В твоїм затишші квітне різнотрав'я
І копошиться жвава комашня,
Стрекочуть цвіркуни
                     з нестримним драйвом,
Й тренує ніжні крильця бусленя.

І віє в полі подихом духмяним,
І пахне сіном, свіжим і терпким.
А над рікою стеляться тумани,
Й здається, не тумани то, а дим...

У липні дні біжать, немов дітиська,
Підстрибують, гасають хто куди...
Час пролетів – і сонечко вже низько,
Й наблизився четвер до середи...

О липню, літа сонячний екватор,
Пора хлібів достиглих й запашних...
І молода картопля, і цукати...
І розмаїття квітів чарівних...

А вітерець грайливий квапить літо,
Опалим листям тихо шурхотить
І крутить на асфальті розігрітім,
І бачить, як втікає кожна мить...


Сергей
ДУНЕВ

ИЮЛЬ
 
1.
 
Желтеют
              листья травы.
Жара.
Провода
               провисли.
От режущей синевы –
До боли
Горячие мысли...

2.
 
Жара –
Прогнозам вопреки,
И головы
Нагретых яблок
От зноя
Вывалили
Набок
Листвы горячей
Языки...

3.
 
Жара.
Цветов настой.
Умолкли птицы.
И только –
            под рукой
Строка струится.


Михайло
ЛЄЦКІН
 
СОНЕЧКО
 
В ластовинні – від ніг аж до носу...
Та для дівчинки це не біда!
І була ти не золотокоса,
А, по-справжньому, просто руда.

Ми, хлопчиська, пощади не знали,
Етикет був нам зовсім чужий –
Ми, дурні, тебе «Сонечком» звали
За волоссячка колір рудий.

Та з роками щось раптом сталось –
І в оту рокову весну
Наша вулиця вся закохалась,
Звісно, тільки в тебе одну.

І невміло ще, ніби побіжно
(Де й поділось дівчисько рябе?),
Вже не кпином, на тепло й ніжно
Звали Сонечком всі тебе…


Алла
ГОЛУБЕВА
 
* * *

А ночью звëзды падают в траву,
Чтобы в глазах любимых отразиться...
Чтобы душа взлетела в небо птицей,
В себя вбирая неба синеву,
В которой плыли голубые сны...
И замирало сердце на ладони,
Когда оно в любви волшебной тонет...
И отражался бледный лик Луны...
И для чего тогда нужны слова,
Когда без них всё ясно и понятно,
Когда дождëм прольются благодатным,
Когда от счастья кругом голова!
И сколько б мы с тобой не жили лет,
Но чудеса вращаются по кругу...
И, сонный, ты протягиваешь руку,
Чтоб снова защитить меня от бед!


Евгений
ПУГАЧЁВ
 
* * *

И одиночество не ранит –
уже привычно как одежда.
Моя последняя надежда,
что, несомненно, не обманет.

Оно протягивает руку,
когда другие не заметят,
что жизнь уже подобна трюку,
что свет померк на белом свете.

И тишины – весомый сгусток,
и незапятнанно молчанье…
Так начинается искусства
с душой прозревшею венчанье.


Константин
ВАСИЛЬЧЕНКО
 
* * *

То густо, то пусто в моём арсенале
Монад ненаписанных строк.
Финал неизведан, молчанье вначале,
А выйдет ли толк, угадаешь едва ли.
Проклюнется робкий росток
Ухваченной мысли – набросок, намёк,
От спячки очнётся, и тут же начнётся
Обычная слов толчея.
Их столько, помучив, отсеять придётся
И с хламом навязчивых штампов бороться,
От коих не стало житья.
Из хаоса смыслов катрены кроя,
Ловить на лету подходящие рифмы –
Ключи к потаённым замкам,
Держа на прицеле и тропы, и ритмы,
Курить до рассвета, наткнувшись на рифы,
Ко всем посылая чертям
Стремленье писать, подражая столпам.
Скажу по секрету – сгорают поэты,
Порою, невесть почему.
Колдует поэт над источником света,
Ночами не спит, чтоб, согласно обету,
Рассеять кромешную тьму –
И кофе остывший свидетель тому.


Людмила
ДОБРОВОЛЬСЬКА
 
* * *

                Можливо, людина не так потребує
               любові, як розуміння.
                                            Дж. Оруелл «1984»

Не так потрібна нам любов, як розуміння,
Уміння тих відчуть, хто поряд з нами,
Сприйняти і бажання, і стремління,
Збагнути їхні наміри і плани.

Хоч не завжди вдається це зробити –
Можливо, заважає «его» власне,
Та, якщо серце навчене любити,
То даруватиме всім ближнім щастя!

_______________________________________________________________
© Международная поэтическая группа «Новый КОВЧЕГ»
https://www.facebook.com/groups/230612820680485/