До слова, як до Бога
Звертаюсь,
Вірю -зна
Куди веде дорога,
Журби не обмина?

Чому картаві рими,
Як не крути - двобій -
Зриваються на ритмі
Так, нібито глухі.

До слова, як до Бога,
Два кроки до мети.
Гука нова дорога -
Куди мені іти…

Пішла в літературу,
Тож кожне слово важ,
Та знай: макулатури
Було занадто аж.