МАВПЯЧИ СВЯТА.

В нашому мавпятнику усі національні свята святкують. Особливо 14 жовтня! День створення УПА. 
І нас, мавп, теж подібні діла торкаються. Ми на під"йомі. На зразок "Свободи". Все більше набирає силу "Вільний рух горилл і гамадрілів". Кожна мавпа на їхньому мітингу може набратися свідомих емоцій від промов.
– Нас, приматів, – каже головний гамадрил, – все життя пригнічували північні сусіди. Прилітали в Африку з Саратова і Воронежу і гнітили! «Евгения Онегина» читати примушували. Лапу давати вчили. Вимагали морду підстригати. А коли два наші героїчні гамадрили підніли повстання і вкусили іноземного фельшера, який з о-отаким шприцем збирався якісь прививки робити - таке вони вигадали катування для вільних мавп!, то їх у самий далекий зоопарк відправили. А тепер не хочуть їм пам"ятник ставити з написом: "Гамадрилам-героям слава!"
А одна горилла, як представник нашого зоопарку, каже:
- І ще відвідувачі з москальщини знущаються - вимагають на москальській мові банани випрошувати. Вони, бач, горилячої не розуміють!
В нас зараз саме актуальне гасло - "Мова і банани!". Лапа не здригнеться!
Тим більш з тією москальською мовою не кожна пересічна зоопаркова мавпа і впорається. В нашому мавпятнику і досі не можуть зрозуміти усіх її тонкощів. Наприклад, чому  х*ево — це погано, а пи**ато — це гарно? Але головне, чому пи**ец — це гірше, ніж х*ево, а о*уенно — це краще, ніж пи**ато?

Наш мавпятник, як самі розумні і мавпячо-свідомі не можемо зістатися в стороні. Підготували багатотомну "Історію пригнічення мавп і наші вимоги". Плани розбудови Вільного Демократичного Мавпостану. Навіть, по плану, самостійно в Європейську ассоціацію зоопарків і аквариумів ассоціюємось. Ось так!
Примати прийдуть, порядок наведуть!
Слава бананам!

ПРИКРА БУВАЛЬЩИНА.

Але не все буває так гладенько.

У нас в мавпятнику нещодавна з"явились два смерекових хохлопітека. Сиділи, сиділи, а потім кажуть - давайте мавпятник ділити на дві частини - східну і західну. Поділили. Сидимо далі. А потім ці смерекові кажуть, що вони з західної частини мавпячого суспільства самі свідомі і тому всі мавпи повинні їх слухатись і виконувати їхні розпорядження. І на їхній хохлосмерековій мові спілкуватися. І до бананового прибутку іншого підхода треба. Досі ми чесно ділилися з ними бананами. Ні, кажуть, з усіх бананів, що ми, мавпи, під Юлю-маму та під Бандеру-папу наберемо, їм повинні левову частку віддавати. Бо, бач, вони західні - вища мавпяча раса.
А в нас гіббон досі самим свідомим вважався. Він і вишиванку носить, і "слава бананам" краще всіх вигукує. Дививсь- дививсь на смерекових та як візьме одного за хвоста, на лапу намотав і давай смерековим крутити. Смерековий літає і аж верещить від жаху! Інші мавпи теж зойк підняли. Кажуть, що смерекові валюти коштують. Ото гіббон як хвоста одірве, хто що за безхвостого смерекового дасть?
- А мені пох! - каже гіббон. - Я до них банановим постачальником не наймався!
- Ми теж! - проголосили інші мавпи. Коротше, підпортили разом валютну цінність смерекових.
Здавалося, люба б мавпа урок зрозуміла. Тільки не смерекові. Кожен день знову про свою західняцьку вищисть розмову починають. Хоч від того їх валютна цінність понижується.

Дивилась дирекція, дивилась, а потім кудись цих смерекових з нашого мавпятника діла. Поки зовсім в валютну безцінь не перетворилися.

 Трапляється навіть зрадництво нашої мавпячої свідомості.

МАВПЯЧА ІУДА.

Якось оселилась
Молода горилла.
Наш мавпятник радісно зустрів –
З нами будь єдина,
Стій за Україну
І не повертай до москалів!

Ми її навчили
Як збирать банани
Як Бандеру-папу прославлять,
Все ми з ній ділили,
Навіть і останнє.
Самий час свідомості зростать!

Раз відкрили очі,
Прокинувшись вранці,
Дивимось – усюди москалі!
Щось своє лопочуть,
Знамо, іностранці –
В гаманцях не гривні, а рублі.

Кажуть – потанцюйте,
Українські мавпи!
Вам бананів буде просто жуть!
І не маму Юлю,
Тягнибока-папу,
Нам портрета Путіна сують.

Мавпи всі свідомі,
Гордії тварини,
В зоопарку знають це без слів.
В нашої клітині
Всі за Україну –
Не підем плясать для москалів!

Молода горилла
Очі теж відкрила
Тільки як побачила банан.
Призабула разом
Всі наші накази
І почАла танцювать канкан.

Мавпочка натомість
Втратила свідомість,
Так бездумно танцювать пішла.
Цей ганебний вчинок –
В чом його причина?
Мабуть завжди зрадницей була!

За оті банани
Москалям догану
ТАнок - зрада, а не боротьба.
Ось тому віднині
Осуд тій тварині
Й нашого мавпятника – ганьба!

СВЯТО УПА.

І у святкуванні не все, звісно, вдається. Як той рік було? Завтра 14 жовтня! Свято народження УПА. Планувалили наші мавпи по зоопарку строєм з факелаими пройтись. Серед слонів, лисиць та носорогів. Але директор не дозволя. Питає:
- Навіщо це вам?
Ми як змогли йому пояснили. Що в кожної мавпи живе мета і ціль - бути якмога блище до людей. А саме до їх найкращих представників - свідомого українства.
Все одно забороня:
- Свідомість, свідомістю, а шо минулого року було? Обірвали хвоста жирафам, на зебр верхи позаскочували - бач, кінні мавпи! А хто удавів дражнив? І по сумках відвідувачів по банани лазив?
Тому на ці дні спланували ми у мавпятнику статую Бандери поставити. Тільки нам ніхто ні гипсу, ні глини не дав. Вирішили живу статую поставити. А на роль Бандери висунули одного гамадрила і орангутанга. Хай по черзі виконують. Перший гамадрил був. Встав на п"єдестал, лапу простягнув - путь України у майбутнє вказує, до Європи. А ми навкруги ходимо, "Слава героям!" проголошуємо. Але, дивимося , щось не те. Прийшов директор зоопарку, ходив, ходив навкруги і каже: " Навантаження глибинного змісту нема, відвідувачі байдужі! І якийсь ваш "бандера" похмурий. Де радість в очах? Так до європейського щастя не звуть." А потім дає у лапу гамадрилу банан. Той і звеселішав. Стоїть, лапою крутить, перед нами вихваляється, вигукує: "Вперед у Європу! Там наше майбутнє! Там бананове щастя!" Тут і відвідувачі блище до мавпятника підтягнулись. А ми як гаркнемо:"Бандера прийде, бананів принесе!" Ой, що було! Всі зааплодували, почали банани кидати. Кожній мавпі по банану дісталося! А гамадрилу, як виконувачу головної ролі, п"ять.
 Тепер з Бандерою-орангутангом репетуємо. І інші хочуть. А один павіан в Шухевичі набивається: стоїть, лапу над очима тримає, вдалечинь дивиться - стратегію визволення України розробляє.
Слава бананам!

До нас у мавпятник, бува, і окремі жіночі делегації заглядають. Одним питанням дуже цікавляться! Габаритами. Їх у нас в зоопарку повний асортимент! І маленькі, як у кроликів, і великі, як в ішаків.
А учора так було. Стоїть орангутанг, з себе Степана Бандеру зображує. На чолі думка глибока про українську долю, про майбутній шлях до Європи, лапа догори простягнута, вперед зове. А ми навкруги ходимо, проголошуємо:"Бандера прийде, бананів принесе!"
Дивились жінки, дивились, а потім одна каже
- "Бандера" в вас добрий! Але бананів просто так не отрима. Ось якщо той "бандер", що в нього між ніг висить, буде довше банана, тільки тоді!
А ми вже плаката приготували про шлях до Європи. І що? Цим клятим бабам орангутанговий член важніше європейського шляху виявився!
Почали заміряти. А ці підлі баби навмисно десь такі длинючі банани дістали! Орангутанг ще так-сяк, а макакам і не підходь! А вже іжачкам чи кроликам...
Цикаво, а по чому справжнього Бандеру заміряли? Росточку він був невеликого. Може його "бандер" серед інших вирізнявся. А може і не по бананам, а по моркві чи огірку... А то, ще кажуть, німці  любили по пляшці шнапсу всі заміри робити.
Слава бананам!

В нашому мавпятнику свято 14 жовтня – весь день триває! І коли шимпанзи прапор УПА піднімають (нам його свободівці принесли), ніхто не кричить: "Обізяни нацисти!" І навіть тоді, коли мавпенята його поперек клітини прив"яжуть і на ньому гойдаються. Навпаки. Нам в мавпятник обіцяли ще прапор ЄС подарувати для агітації. Ми б і за Африканський союз поагітували, тільки в нас прапора нема.

     Зрання, за звичаєм, жидів шукають.
Одну шимпанзу на жидівство вичислили. Ото стерво! Ходила, ніс задирала, казала, мене сам Тягнибок бананами пригощав!
Нахвалялася, що обіцяли їй свободівці дуже відповідальну роль - при наступнім бойкоті Ради візьмуть її з собою і хай вона там по трибунам постриба. Чекали ми , чекали, а потім один гамадрил з цирку сказав, що бреше шимпанза. І взагалі вона жидівка, брехлива і неталановита. Тому її і з цирку виженули.
Ось як буває! Жидівську кров і під видом шимпанзи не скриєш!
Хоч мавпам вершниками на зебрах, як у Львові, дирекція їздити заборонила, але ми свято бандери скоїли. Стоять орангутанг з гамадрилом, з себе Бандеру з Шухевичем зображують. Та так схоже! Усі відвідувачі аплодують.
А орангутанг з гамадрилом вдалечінь на європейський шлях України бананами указують.
Всі попереджені - квітів нам не треба як шанування. Шануєш Бандеру - клади банан! А мавпенята до "Клятви юного мавпобандерівця" готуються. Назбираємо бананів побільше - приймуть. Бо який бандерівець без банана? А одна горіла з бананів шмайсери виготовляє. Майже як справжні!
Слава УПА! Слава бананам!

І осьприймають клятву юні мавпобандерівці!Стоять урочистим строєм. Кожний тримав як зброю по два банани.
Гіббон, як самий свідомий, одягнений у вишиванку, зачитав слова клятви
-Вступаючи до лав юних мавпобандерівців, клянемося!
Брати приклад з життя і діяльності Степана Бандери!
Боротися за українську свідомість! Свідомість - це коли є банан. Українець без банана – українець без свідомості.
Москалів на ножи! Якщо в них нема бананів.
Бути вірними мавпячому суспільству і ніколи його не зраджувати. А якщо доведеться, то тільки за оговорену купу бананів.
- Клянемося!!! - відповіли мавпенята.
І залунав мавпячий гімн "Ще не вмер наш Мавпостан". А над усіма поплив прапор з парсуною Бандери. Бандера - то дуже близько до мавп. Бо, як казав старий мудрий орангутанг, слово "бандера" означає "банан дери" скорочено. Тому так теплішає від звуків цього ім"я на серці кожної мавпи.
 Колись воно читалося як "дерибан" - тобто "дери банан".  Мавпи в етимології розбираються! Ми ж предки, тобто від нас все пішло. Наші раніш проголошували - "Дерибан"! Тобто - "дери банан" (скорочено). Тепер це стало не актуально, бо все роздерибанили і часи дерибану минули. Нічого стало дерибанити.  Тепер саме сучасне - слава Бандери! Тобто - і слава, і "банан (скорочено) дери"! Тому переставили склади і тепер перед суспільством постало завдання - починати бандерити. 

Хоча і досі деякі мавпи плутають. Особливо макаки.  На день УПА два свободівця приходили.  Макакам прапорець УПА дали. А вони замість бандери своє:"Дерибан! Дерибан!". Образилися свободівці. Які там банани! Скаргу до дирекції подали, чого виховна робота серед мавп не ведеться, ось і сидять собі макаки несвідомі.
Тепер наш свідомий гіббон їми займається. А в гіббона лапа тяжка, навчить бандерити.
Слава бананам!

А народився Степан Бандера 1 січня 1909 року. Що дуже приємно для мавпячого суспільства, бо це Рік Мавпи.

  ***

В той славетний Мавпи Рік

Свято мало рацію:

Народився провідник

Українській нації!

У колисці немовля

Ще лежить тихесенько...

Українськая земля

Дочекалась месника!

Ми пошану віддамо,

Все суспільство мавпяче,

По банану з*їдимо

У цей день зі вдячністю.

Будем дуже шанувать

Ми Бандеру лицаря!

А хто нам бананів дасть,

Дякуєм за звичаєм!

ЖДЕМО ІНШИХ СВЯТ.

Ось так минуле Свято створення УПА пройшло. Бананів назбирали - аж дві кравчучки! До речі, про кравчучки. Бачимов "Урядовому кур’єрі»  распорядження: «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначання 80-річчя від дня народження Л. М. Кравчука».
Там не тільки «Провести в Національній опері урочистий вечір, присвячений 80-річчю від дня народження Л. М. Кравчука». І поштову марку з Кравчуком випустять, і пам"ятну медаль, і багато іншого.
Треба, треба і мавпам з тієї нагоди створити свято! І ми готуємось. Шимпанзи і павіани маленьку сценку репетують, як Кравчук, Єльцин та Шушкевич Біловізьку угоду підписують. Павіан, якому роль Кравчука дісталася, вище і грозніше всіх, лапою з ручкою розмахує і жовто-блакитним прапорцем місце, де підписувати треба, показує. А "єльцин" і "шушкевич" - такі маленькі-маленькі шимпанзи - їм і ручок не дісталося, жмуться, кравчукову чекають. А ми всі аплодуємо. Як думаєте, вівдвідувачі бананів багато дадуть?
Слава бананам!

Кравчук звісно Кравчуком. Але. Ось-ось на ході інші сер"йозні дати: кругла Переяславської ради і кратна п"ятірці Полтавської битви. В нашому мавпятнику це дуже жваво оговорюється. І хто з мавп візьме на себе роль Хмельницького, а хто Мазепи. На Мазепу багато бажаючих, на Хмельницького менш. Це зрозуміло. Бо бумажку з портретом Хмельницького можна обміняти на один банан, а з Мазепою на два. Так кого цінність вище, хто ж славніший?
Хмельницький може і жидів досхочу порізав, але все одно в них бананів не було, тому і вийшла ця різанина безглуздям. От пішли б козаки у Африку, заснували б там Новий Житомир і Африканську Січ. Бананів би висадили! І вмазавши пляшку бананівки, співали б потім чудові пісні про садок банановий біля хати, про дівок, які підносять козаку банан, як символ кохання, прохання і мрії:"Дивись, козацюра, мені о-ось такий потрібен!" А потім танці - гопак з бананами!
Ні, Мазепа був більш правильний. Він все життя шукав банани. Як до нього славні козаки - Голуб і Писарчук (іспанці прозвали їх Колумб і Піссаро).

Слава бананам!

.