ПОЕТ ЮРІЙ КИРИЧЕНКО. НА ВІСТРЯХ ЗМОВИ

20 днів – як забрали Життя

Крізь ґраніт проростає дволеза трава...

Юрій Кириченко

ПОЕТ ЮРІЙ КИРИЧЕНКО.

НА ВІСТРЯХ ЗМОВИ

Досліджуючи пророчі вірші Поета

„Глиняні пищики наверху в кашкетах з високою тулією не можуть ніяк прийнять рішення щодо Юрія Кириченка", – відмітив у своїй записній книжці поет 07.08.2012р.

Рішення прийняли 2015 року. Глобальний злочин – ретельно спланована цинічна розправа була здійснена в ніч з 4 на 5 грудня у Дніпропетровську з Поетом Юрієм Кириченком, Кавалером орденів Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого IIIступеня та Святих Кирила і Мефодія, генерал-полковником УСП, членом Президії Конґресу літераторів України, автором понад 50 поетичних книг, лауреатом багатьох престижних Всеукраїнських та Міжнародних літературних премій, класиком сучасної української поезії, відомим громадським діячем.

Це був практично не прикритий злочин проти українського етносу ХХI століття в Україні.

Україна – Європа – світ: чи замовчували б і вбивали французького поета у Франції, чи англійського – у Великій Британії, чи американського – у Сполучених Штатах Америки?

А в Україні, чим більший Талант, тим більший опір чиниться для його розкриття, реалізації. А якщо „поет Посол Бога насправді, Як він може служить при чавунчику „правді"?.." (Ю.К.). Всі творчі досягнення Юрія Кириченка за останні 20 років відбулися не завдяки, а всупереч. Бо „...поет в СБУ не на службі..." (Ю.К., 2007р.):

...У Дніпрі я поет заборонений,

Під плитою мовчань похоронений...

(Ю.К. „Будякам у січневих снігах")

Замовчування творчості Великого Українського національносвідомого Поета Юрія Кириченка у „вільній незалежній соборній Україні" відбувалося роками.

...Поза системою –

Окремою темою:

Росою, яка активує траву,

..............................Живу...

(Ю.К. „...Поза системою... ")

Організоване злочинне виключення з Національної Спілки письменників України в 1999 році, коли Юрій Кириченко активно друкувався, будучи автором 19 поетичних книг, мало б зупинити творчий поступ Поета:

…Генерал Євген Марчук

Виключав мене зі Спілки…

О! Це був його канчук,

Голосили перепілки…

Світом пружила луна:

Промовляли, гомоніли…

Келих випив я сповна:

В змроках – янголи вогніли…

…Генерал Євген Марчук –

Чорний лицар канібалів...

(Ю.К. „Балада про дотик до безликості")

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Вони мій подих пильнували справно,

Державний вірш тримаючи в льодах...

(Ю.К. „...Знаходячись в розробці псів охранки...")

„...Та, коли поет Посол Бога насправді" (Ю.К.), а „Бог жадає від людини творчості. Тільки людина-творець може розраховувати на милість Божу." (М. Бердяєв), то у Юрія Івановича друкується ще 35 книг. Навіть назви книг пророчі, акцентуючі увагу читача на загрозах для України в майбутньому: „Іду – на південний схід…" (1998), „Смерть безʼязикого сина" (1999), „Дари Господні" (1998), „Плацдарм розкорчованої свідомості" (2004), „Гра з вогнем" (2007), „Чужі солдати" (2007), „Курок на зводі" (2008), „Марш відчайдушних" (2008), „У час вогню" (2014) ...

ТВОРЧА ДОЛЯ ПОЕТА ЮРІЯ КИРИЧЕНКА відбулася, як милість Божа.

...Поза Спілкою –

З сопілкою

Часопростір перейду...

Золотою перепілкою

На бездушність лез впаду...

(Ю.К. „...Поза Спілкою...")

Кульмінацією злочину проти ОСОБИСТОСТІ, НОСІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ, МОВИ, ЗВИТЯГИ, ІНТЕЛЕКТУ Юрія Кириченка стало вбивство Поета. Тепер Бог втручається у ситуацію, щоб виявити те, що вчинив Давид (Старий Завіт. Давид, або Бог про стежку гріха. Джерело: CREDO 2 Сам 11-12.)

…Пісня в гості чужинців не звала,

Пісня щирості й правді співала…

Але зрадили пісню в хоромах...

(Ю.К. „Балада про визволену пісню", 18.09.2015р.)

Злочинне вбивство Поета Юрія Кириченка для України – КАТАСТРОФА. Пробитий ДУХОВНИЙ ЩИТ.

…Сьогодні Франко зобов’язує нас

Сказать про калічний парнас

З коржами, драчами, павличками,

Що мідними стали табличками

Націєтворчих ґомерів

У стані червоних кхмерів…

(Ю.К. „…Сьогодні Франко зобов’язує нас...")

Чому так? „А в час духовних недородів – На царство кликали забродів", – відповів на це запитання Юрій Іванович. Практично на всіх домінуючих суспільно-політичних висотах в Україні знаходяться чужі солдати, котрі оперуючи новітніми технологіями зла і насильства, сприяють тому, аби бал визиску і виродження явно і латентно продовжувався:

…Це ж звідки взялося: продажність, підступність, підстава?

Це ж звідки взялося: почвари – в сім’ї, мзда – в суді?..

…На лаву – йде лава, на славу і вірність – неслава,

Як так, в ім’я чого второвувать стежі орді?..

(Ю.К. „Балада прихиляння до Вітчизни", 18.09.2015р.)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

...І нині, як і в часи застою, лихої стаґнації,

Ніде голову прихилити синові титульної нації:

Поляки, німці, євреї на ярмарку щастя – цуґом,

А українцеві – місце в челядні та ще за плугом...

Влада зманіжена кличе по-новому ґаздувати:

Мусить же хтось роти нехрещені годувати...

(Ю.К. „ ...І нині, як і в часи застою, лихої стаґнації...")

І далі:

Ситий бізнес і хлопці з безпеки

Мають дуже дотичні аспекти:

В обох випадках – звабна поважність,

За якою розтління, продажність...

Це вони, новочасні атланти,

Продали Україну за ґранти –

Жартома розтоптали в людині

Все, крім ницості і гордині...

(Ю.К. „Ситий бізнес і хлопці з безпеки...")

У класика від поезіїї Юрія Кириченка, як і у мільйонів українців, украли Вітчизну. А „Держава, у якій вбивають, Вітчизною не називають...", – засвідчував Поет.

А ті, що живуть без Вітчизни,

Які б не були вельможі,

Хоч райдугою в них бризни –

На смертників схожі...

(Ю.К. „Така зрима схожість")

Навіть видатні політики ніколи не випереджали поетів і мислителів. І в цьому випадку стверджується з неймовірною точністю:

Хто сказав, що ролю відіграли

З КДБ пенсійні генерали?..

В Україні оних, зазвичай,

Сатана запрошує „на чай"...

Доки буде з ними чаювання,

Не уникнуть смерті раювання...

(Ю.К. „...„Комсомольська правда на Дніпрі...")

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Їх міти я не раз уже читав,

У них погрози – люті і сліпі...

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Тонка їх помста знала, як чинить,

Тонкий їх ґлум не вперше убивав...

...Ідейну суть потвор цих не змінить:

Євген Марчук катами керував...

(Ю.К. „Нічні відвідини", 06.11.2015р.)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

...Цинізму нема обмеження,

Зло – ніби з небес болід...

(Ю.К. „Дисидентська балада")

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Кому скаржитись? З ким судитись?

Легше – Феніксом відродитись,

Словом, знятим з хреста, постати...

І у спосіб такий – повстати...

(Ю.К. „...Прослуховують телефон...")

„...Слово – це та скарбівня духу, подарована мені мамою, а відтак, скажу глибше, заповідана мені Батьківщиною, нашою Ріднизною", – сказав в одному із своїх інтервʼю Лицар Українського Духу Юрій Кириченко ще в 2007 році. І продовжив: „...Слово робить все, аби Україна відбулася, як духовна субстанція, як мистецька сутність, а всі інші сутності реально розкриляться тільки тоді, коли ми будемо внутрішньо красивими. Тоді ми будемо і щасливими, і нездоланними для ворогів, і мрійноокість свою, мрійноокість серця, ми віддамо в спадок своїм нащадкам, які до книги йтимуть, як до невичерпного джерела".

Але як величезний НОСІЙ УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ і ЗВИТЯГИ Юрій Кириченко почувався в сьогоднішній Україні?

Насущний з долоні рабської почав відторгати шлунок...

Про серце – немає й мови,

Воно – „за межами змови"...

(Ю.К. „...Питаєте, пане, чи сплачено „український рахунок"?)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

...Країно злочинів, підлотництва, брехні,

Країно ницих, нехристів, ілюзій,

Це ж що в твоїй вовтузиться матні,

Дотичне до конвульсій і контузій?

На стернищах твоїх я чуюсь чужаком,

Якого осліпили поторочі...

(Ю.К. „... Країно злочинів, підлотництва, брехні...", 10.11.2015р.)

То чи ж буде розкритий глобальний кримінальний злочин проти українського етносу ХХI століття в Україні – вбивство Лицаря Українського Духу Юрія Кириченка – в „Країні злочинів, підступності, брехні, Країні бузувірства і безчестя..." (Ю.К.)??? ЧАС НІМОТИ.

…Що ж сталося нині з великим і мужнім народом?

Чому за рікою кістки убієнних блищать?

Чому в зраді те, за що падали ротою, взводом?

Невже і понині відступництво в моді прощать?..

(Ю.К. „Балада прихиляння до Вітчизни", 18.09.2015р.)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Впаду на образú, а мав би на три змови,

За котрими нема надії на життя...

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

...А дні стоять стрункі і, схоже, незнищенні,

І щит і меч не сплять на варварськім плоті...

(Ю.К. „...Впаду на образú, а мав би на три леза...", 30.10.2015р.)

„Майбутнє України подароване нам не політиками. Воно подароване нам Господом Богом, звитягою минулих поколінь: гетьманом Мазепою, Іваном Богуном, Іваном Сірком, Вʼячеславом Чорноволом, іншими достойниками, і поколіннями молодих людей, наповнених українським духом, українською стилістикою. Оце і є майбутнє!", – пророчо сказав Поет Юрій Кириченко на презентації своєї, щойно виданої, книги „Єдність змісту і форми" в 2007 році.

...Україна – для українців!

Ув Орди є Престол ординців...

Ми ж, долаючи біль і щем,

Убезпечимося мечем...

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО

Галина Шевченко, журналіст, літературний критик,

біограф Поета Юрія Кириченка

25.12.2015р.<

Публицистика