Таша

ТОМИНА

ВИНОГРАДНАЯ КОСТОЧКА

скучаем в виноградной глубине,
но винодел еще не очарован…
ему милей покамест шип терновый,
и он не помышляет о вине.
ему другой мотив ласкает слух –
сплошь барабан и траурные трубы,
чьи рты широкополы и безгубы,
чей хрип похлеще всяких оплеух.
над садом день разбуженный повис,
и солнечные ленты стали шире.
и выткался в полуденном эфире
нимало удивленный Дионис.
мой винодел, спеши, шипы – не то,
мудрей садов томящаяся мякоть:
так у горячих стоп не будет плакать
и целовать никто другой, никто…

_______________
© Таша Томина

ВИНОГРАДНЕ ЗЕРНЯТКО

сумуєм в виноградній глибині,
та винороб до нас ще не готовий… 
йому миліший поки шип терновий, 
тож помисли його ще не в вині.
щось інше в нього на слуху в ці дні – 
то барабани та скорботні труби, 
чий рот широкополий та безгубий,
чиє хрипіння ляпасам зрідні.
над садом день розбуджений завис,
і сонячні стрічки розкуті й щирі.
і в полудèннім виткався ефірі 
здивований чимало Діонис. 
мій виноробе, шип – не благодать,
садів дозрілість мудра та м’якіша:
ніхто так біля ніг плач? не стишить
й ніхто вже так не зможе цілувать…

_______________________________________
© Переклав з російської Михайло Лєцкін