Сергей

ДУНЕВ

* * *

            Пусть уйду, когда в щедрой природе
            Гибель выглядит как торжество.

                                             Татьяна Галушко

А я хотел бы умереть, как лес…
 Не становясь болезненным и старым,
 Лес озаряет синеву небес
 Янтарным, ослепительным пожаром.

 Лес принимает, словно праздник, смерть,
 В своём конце он краше, чем в начале, –
 Чтоб никому не вздумалось посметь
 Подумать об утрате и печали.

 _______________
 © Сергей Дунев

* * *

            Пусть уйду, когда в щедрой природе
            Гибель выглядит как торжество.

                                             Татьяна Галушко

А я бажав би вмерти так, як ліс…
Ще старості не перетнувши мèжі,
Ліс озаряє неба синю вись
Сліпучою янтарністю пожежі.

Ліс смерть прийма, як свято чи як спів,
Його кінець ще кращий від початку, – 
Аби ніхто й подумати не смів
На це накласти розпачу печатку.

_______________________________________
© Переклав з російської Михайло Лєцкін