Сергей

ДУНЕВ

* * *

Хрустят
под ногами
осколки лазури.
Снежком
припорошена сплошь
тишина.
В ноябрьском лесу,
как на старой гравюре,
отчётливо
каждая ветка
видна.


* * *

Ноябрьский лес
раздумий полон,
и счастьем стала
тишина сама.
Молчу.
            Боюсь,
что вслед за словом
мороз ударит
и придёт
зима.

_______________
© Сергей Дунев

* * *

Блакить
під ногами
ковтає зажура.
Сніг тишу присúпав
всуціль,
наче щит.
І ліс в листопаді 
мов давня гравюра:
тут гілочку кожну 
побачиш, 
як слід.

* * *

Думки мої 
ліс в листопаді ловить,
і щастям тиша
робиться сама.
Мовчу. 
            Боюся,
що слідом за словом
морози вдарять
і війде
зима.

______________________________________

© Переклад з російської Михайла Лєцкіна