Віктор

ШЕНДРИК

* * * 

Не йди в отару тих,

Хто жити звик без неба,

Не слухай голосів

Ні страху, ні молінь.

Кидок – привал – кидок,

І от уже не треба

Всього, чого бажав

В тремтінні сновидінь.

Все те, щò в мріях мав,

Здійснилося й не зовсім.

Минуле – у пітьмі,

Туман наніс нудьги.

Ще в друзях сила є,

І п’ю (піди, відмовся!),

Коли наллють винà

Вчорашні ворги.

Коли гірлянду днів

Хита холодний вітер,

До тебе, як раніш,

Моя простує тінь.

Кидок – привал – кидок,

Та вже нема на світі

Того, чого бажав

В тремтінні сновидінь.

_____________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна

* * *

Не дать себя завлечь
В отару простодушных,
Поспешно не внимать
Ни страху, ни мольбе.
Привал – бросок – привал,
И вот уже не нужно
Всё то, чего желал
В придуманной судьбе.

Всё то, о чём мечтал,
Свершилось и не очень.
Былое скрыл туман –
Не увидать ни зги.
Ещё сильны друзья,
И пью, сосредоточен,
Когда нальют вина
Вчерашние враги.

Когда гирлянду дней
Качает стылый ветер,
Я снова прост душой,
Я тороплюсь к тебе.
Бросок – привал – бросок,
Но нет на белом свете
Того, чего желал
В придуманной судьбе.

___________________
© Виктор Шендрик