Николь

НЕШЕР

ТИСКИ ЛЮБВИ

Поздно заполночь. Звёзды россыпью.
На Крещение лют мороз.
Приворотное зелье осенью
Душу выело мне до слёз.

Ворожея моя, судьбинушка,
На желание погадай!
Не оставь меня, сиротинушку,
Дверь-ворота захлопнув в рай.

Напророчила, нашаманила,
В тёмном зеркале образа.
Заметелила, одурманила,
Красотою плеснув в глаза.

Поздно заполночь. Свечи плавятся.
Иней проседью на висках.
Как Чудовище и Красавица,
Мы с тобой у Любви в тисках.

______________
© Николь Нешер

ЛЕЩАТА КОХАННЯ

По полýночі. Зорі в розсипу.
І мороз на Хрещення зріс.
Приворотне зілля по осені
Душу з’їло мені до сліз.

Ти, ворожко моя, недоленько,
Ти бажання моє відгадай!
Не залиш мене, босу-голеньку.
При воротах в закритий рай.

Напророчила, нашаманила,
В темнім дзеркалі образѝ.
Завіхолила, задурманила,
Пнувши вроду на терези.

Свічки вогник униз посунувся.
Скроні сивим інеєм тре.
Як Чудовисько із Красунею.
Нас кохання в лещата бере.

_________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна